Коротка хронологія історичних подій в Західній і Центральній Європі в XIV-XV ст. (1400-1410)
(До історії Столітньої війни і офіційної біографії Орлеанської Діви – Жанни д’Арк і біографії короля Франції Людовика XI)
11 березня 1401 р. – парламент прибічників нового короля ( Генрі IV Ланкастер, який оголосив себе прибічником ортодоксальної віри і ворогом Уікліфа, якого підтримував попередній король Ричард ІІ) прийняв статут «Про спалення єретиків». В цьому статуті прописувалось, що епіскопи мають право кидати за грати всіх проповідників єресі, а також вчителів шкіл, що заражені єрессю і всіх авторів і власників єретичних книг. Навіть якщо арештовані зрікалися єресі, їх все одне тримали в тюрмі. Якщо ж вони впиралися і не зрікалися своїх переконань їх належало передавати владі для публічного спалення.
1401 р. – повстання лоллардів в Англії.
Робота М.М.Герасимова. 1941-1942.
28 липня 1402 р. — битва при Анкарі: військо султана османів Баязида І Блискавичного розгромлено військом еміра Тимура (Тамерлана). Турецький султан взятий в полон. Турецька військова експансія в Румелію – Європу зупиняється на 20 років.
скульптура в Палаці Правосуддя в Пуатьє , 1390-і рр.
22 лютого 1403 р. – в палаці Сан-Поль в Парижі у королеви Ізабелли Баварської народився син Шарль, (що в 1429 році стане королем Шарлем VII). Його походження від короля одразу ж поставлено під сумнів (адже в ці роки король жив окремо від королеви, в якої в той час був коханцем брат короля герцог Луї Орлеанський, якого і вважали справжнім батьком хлопчика) проте офіційних заяв не було, оскільки уряд намагався приховати безчестя і образу нанесену королю його родичами. Незабаром принц Шарль був переданий під опіку родини герцогів Анжуйських (зокрема під опіку Іоланди Арагонської – дружини герцога) під приводом обручення його з анжуйською принцесою Марі.
21 липня 1403 р.– військо короля Генрі IV розбиває під Шрусбері війська клану Персі, що повстав проти нього. В цій битві був вбитий і сам вождь клану – Генрі Персі. Супротив цієї родини було подолано. Проте уельсці на чолі з Оуеном Глендоуером зброю не склали і продовжили супротив проти Генрі IV. Згодом вони зв’язались із французами.
(17 жовтня) 11 листопада 1404 р. – Обрання в Римі нового папи – Інокентія VII (Косма (Козимо) Мільораті, італієць з Сульмони).
1404 р. – палата общин під впливом Джона Олкасла намагається пом’якшити статут 1401 року, проте принц Генрі (майбутній король Генрі V) змусив палату лордів виступити проти змін.
1404 р. – французьке військо – десант на чолі з конетаблем Франції Гійомом дю Шателем (вірним королю Шарлю VI) висаджується в Уельсі для підтримки повсталих валлійців проти Генрі ІV. Його зустрічає англійське королівське військо і повністю знищує. Гійом дю Шатель гине в бою. Згодом його рештки були викуплені королем Франції, який наказує поховати дю Шателя в Сан-Дені поруч міста де приготовлена могила і для нього.
1404 р. – помирає старий герцог Бургундії Філіп Валуа (Хоробрий), новим герцогом Бургундії стає його син Жан Безстрашний, який рішуче підтримує короля Шарля VI і стає ворогом орлеанцям-арманьякам-анжуйцям.
1404-1472 рр. – Леон Баттіста Альберті (Alberti) – знаменитий італійський архітектор, вчений, письменник і музикант епохи Відродження. Уславлений теоретик мистецтва доби Відродження, автор теорії нової конструкції католицьких храмів.
1405 р. – нове повстання клану Персі в Англії, до повсталих приєднуються граф Мобрей Ноттінгемський и архієпископ йоркський Скроуп. Вірні королю лорди переконали їх скласти зброю і здатися обіцяючи натомість помилування, але король порушив цю обіцянку і наказав стратити обох. Ця страта знищила популярність Генрі IV в середовищі англійського духовенства і він втратив можливість для проведення подальшої активної політики.
30 листопада (19 грудня) 1406 р. – Обрання папою Римським Григорія XII (Анджело Коррер, венеціанець). Скинутий Пізанським собором в 1409 году, але сам склав свої повноваження лише в 1415 році – (4 липня 1415 р.). перед Констанцьким собором.
1406 р. – король Франції Шарль VI, що фактично втратив всіх вірних йому людей (родину, друзів, чиновників-мармуазетів, конетабля де Кліссона, конетабля дю Шателя) оточений з усіх боків людьми – шпигунами з клану арманьяков-беррі-орлеанців, побоюючись замаху або отрути – вступає в тісний альянс с герцогом Бургундським, люди якого і здійснюють віднині охорону короля. Їжу і ліки йому призначається давати вірна бургундському дому фрейліна – Одетта де Шампдіверс. Незабаром вона стає другою дружиною Шарля VI, парижани із любов’ю прозивають її «маленька королева».
1407 р. – «Маленька королева» Одетта де Шампдіверс народжує від короля Франции Шарля VI доньку – Маргариту, котра стає принцесою–бастардом дома Валуа. Батько визнає доньку і надає одразу ж їй герб: три лілії на лазурному полі перетнуті золотим стеблом.
23 листопада 1407 р. – в Парижі на вул. Барбетта неподалік палацу де мешкала королева Ізабелла Баварська бургундські рицарі вбивають молодого герцога Луї Орлеанського – коханця королеви і офіційного вождя партії арманьяків. Відповідальність за вбивство бере на себе герцог Бургундії Іоанн Безстрашний. Вдова вбитого герцогиня Орлеанська – Валентина Вісконті разом із герцогом Жаном де Беррі вимагають від короля покарати вбивцю і назначити суд.
1408 р. – суд над герцогом Бургундії Жаном Безстрашним в Сорбонні. Обвинувачем виступає ректор університету, прибічник арманьяків відомий теолог і оратор Жан Жерсон (Шарльє), який вимагає суворо покарати вбивцю – герцога Бургундії. Захисником Жана Безстрашного виступає доктор теології Паризького університету Жан Пті. В своїй промові він звинувачує вбитого в узурпації влади в королівстві, що є тиранством і оцінює вбивство герцога Орлеанського як вбивство тирана, що звільняє від нього суспільство. Промова останнього схвально сприймається і Сорбонною і паризьким суспільством яке з осудом ставилося до дій герцога Орлеанського і арманьяків, співчувало королю і симпатизувало герцогу Бургундії. Суд присуджує герцога Бургундії до м’якого покарання на погляд арманьяків – на вигнання із королівства. Герцог виїжджає в свій домен – в герцогство Бургундії. Син вбитого – молодий герцог Орлеанський Шарль урочисто клянеться відомстити особисто Жану Безстрашному. Починається холодна (ідеологічна) громадянська війна між арманьяками – прибічниками Орлеанського дому і бургіньонами – прибічниками Бургундського дому. Вся Франція відповідно своїх переконань ділиться на дві частини: арманьяків і бургіньонів.
1408 р. – вмирає вдова герцога Орлеанського Валентина Вісконті, орлеанці втрачають рештки впливу в Парижі, молодий Шарль герцог Орлеанський змушений повертатися в Орлеан, куди під його захист відступає і Жан Жерсон.
1409 – 1410 рр. – Пізанський собор. Обидва папи – Римський Григорій XII и авіньонський – Бенедикт XIII виступили проти ідеї скликання собору і прокляли тих, хто посміє з’явится на собор. Незважаючи на це на собор з’їхались понад 600 делегатів. Собор проголошує скинутими обох пап і забороняє віруючим їм підкорятися. На соборі вибрали ще одного папу Олександра V (Петра Філарго із о. Кріт), учня Сорбонни, колишнього епіскопа Наварського, згодом Міланського. Він користувався особливим довір’ям і підтримкою французької влади і духівництва. Таким чином після Пізанського собору виник ще один розкол і з’явився третій папа. Обидва папи проігнорували це рішення собору. Римська католицька церква зазнала адміністративної і структурної анархії.
17 травня 1410 р. – після смерті папу Олександра V делегати Пізанського собору проголошують папою на ім’я Іоанн XXIII (італ. Giovanni XXIII) колишнього неаполітанського пірата Бальтазара Косса (17 травня 1410 р. – 29 травня 1415 року). Дії цього антипапи наносять церкві непоправну шкоду і сприяють виникненню і розвитку реформатського руху в Європі. Разом із тим в науці існує думка, що крім дійсних провин, багато злодійств цієї людини вигадані і приписані йому політичними ворогами.
15 липня 1410 р. – Битва під Грюнвальдом (в інших дж. під Танненбергом). Нищівний розгром війська Тевтонського ордену полько-литовським військом короля Польщі Владислава ІІ Ягайла. Тевтонський орден втрачає вплив і стає васалом польського королівства. Польща в унії з Литвою стає потужнім і впливовим королівством Центральної і Східної Європи.
1410 р. – герцог Жан де Беррі разом із своїм зятем графом Бертраном д’Арманьяком таємно звертаються за військовою допомогою проти бургундців до нової королівської династії Англії Ланкастерів. В Парижі цей крок сприймається як державна зрада: прибічників арманьяків позбавляють державних посад, з Сорбонни виганяють професорів – прибічників арманьяків, графа Шарля д’Альбре – арманьяка відстороняють від командування гарнізоном паризьких лучників. Герцоги Орлеанський, Беррійський і Анжуйський виключаються із королівської ради і змушені покинути Париж.
Листопад 1410 р. – спроба примирення арманьяків із бургіньонами – договір в Бісетре (Bicêtre). Проте домовленість не виконується.
