Коротка хронологія історичних подій в Західній і Центральній Європі в XIV-XV ст. (1370-1380)

Коротка хронологія історичних подій в Західній і Центральній Європі в XIV-XV ст. (1370-1380)

 

(До  історії Столітньої війни і офіційної біографії Орлеанської Діви – Жанни д’Арк  і біографії короля Франції Людовика XI)

(30 грудня 1370) 5 січня 1371 р.Обрання новим (Авіньйонським)  папою Григорія  XI (француза Пьера  Роже де Бофор)

Леонардо Бруні

1370 (1374)-1444 р. – Леонардо Бруні. (італ. Leonardo Bruni) – італійський гуманіст, перекладач, письменник і історик, один із знаменитійших вчених доби Відродження. Автор першої теорії наукового перекладу. Написав італійською мовою біографії Данте і Петрарки. Написав латинню історію Флорентійської республіки.

1370 р.—18 вересня 1426 р. – Хуберт ван Ейк  – видатний фламандський художник Північного Відродження, один із авторів Гентського вівтаря.

26 вересня 1371 р. битва при Мариці (серб.- Маричка битка или бој код Черномена). Військо турок-османів вщент розгромлює військо сербів.  Деякі сербські князі, болгарський цар і візантійський імператор змушені визнати васальну залежність від султана турків-османів.

23 жовтня 1373 р. – папа Григорій ХІ звертається до литовських князів Ольгерда, Любарта і Кейстута із закликом прийняти католицьку віру. 

Algirdas – Lietuvos didysis kunigaikštis. Великий князь Літовський Ольгерд

1375 р. – Великий князь Литовський Ольгерд (лит. Algirdas біл. Альгерд) (* близько 1296 — † травень 1377) звертається до Константинопольського патріарха Філофея із грамотою, в якій вказує, що «вони візьмуть другого (митрополита* – Р.С.) від латинської церкви», якщо їх вимога про утворення окремої православної митрополії в Литві не буде виконано з боку Вселенського патріарха.

Митрополит Київський, Русі і  всього Великого князівства Литовського – Кипріан

2 грудня 1375 р. –  Митрополитом Київським і Литовським проголошений  Кипріан – друг і однодумець Вселенського патріарха Філофея.

1376 р. – попри заборону Золотою буллою 14 німецьких міст утворюють Швабський союз міст проти граф Еберхарда Плаксуна Вюртемберзького.

Гізант Едуарда Вудстока – Чорного Принца, над його могилою в катедралі в Кентербері (англ. Canterbury)

1376 р. – смерть Едуарда Чорного Принца (15 червня 1330 — †8 червня 1376) – сина англійського короля Едуарда ІІІ і спадкоємця англійського престолу.

Філіппо Брунеллескі

1377-1446 рр. – Філіппо Брунеллескі (італ. Filippo Brunelleschi (Brunellesco) – Видатний італійський архітектор доби Відродження. Автор вчення про перспективу і автор проекту знаменитого купола собору Санта Марія дель Фьоре у Флоренції.

21 червня 1377 р.вмирає англійський король Едуард ІІІ. На престол Англії вступає його внук  Ричард II (1377 +1400), син Едуарда Чорного Принца.

1377 р. – французькі війська захоплюють о. Уайт і висаджуються в Суссексі, англійцям вдається відбити напад.

1377 р. – французькі війська захоплюють о. Уайт і висаджуються в Суссексі, англійцям вдається відбити напад.

1377 р. – Джона Уікліфа викликають на церковний суд в собор Св. Павла в Лондон. Але в суд втрутилися Джон Гонт , герцог Ланкастерський и маршал Англії лорд Персі, які відбивають Уікліфа. Папа Григорій XI протестує і надсилає англійському королю 5 булл із вимогою осудити Уікліфа і його вчення.

1378 р. – Уікліфа знову викликають на суд епіскопа лондонського в Ламбертський палац. Проте королева-мати, принцеса Уельська прислала наказ, щоби проти  реформатора нічого не чинили. Суд було перервано. 

1378 – 1417 рр. – «Велика Схізма» : В 1378 році конклав патріотично налаштованих італійських кардиналів, обурених постійним нав’язуванням французькою державою церкві тільки французького папи і під впливом Франческо Петрарки, що привітав повернення папи з Авіньйону до Риму обирають папою кардинала Бартоломео Приньяно (з Неаполю) під ім’ям папи Урбана VI. (За папу проголосували :   16 кардиналів, що прибули на собор   11 французов, 4 итальянца, 1 испанец.) У відповідь водночас із конклавом в Римі французький двір інспірував паралельний конклав кардиналів в містечку Фолклі. На цьому конклаві в Фолклі  папою Климентом VII був проголошений папою кардинал Роберт ( з роду графів Женевських), (крім французьких кардиналів, за нього голосували запрошені до Фолклі: кардинали з Іспанії, Сицилії*, Шотландії і о. Кіпр.) Віднині католицький світ зазнав адміністративного і духовного розколу: країни політично пов’язані із Францією визнавали своїм папою – Климента VII, англосаксонські і німецькі князі вважали папою Урбана VI. До 1394 року папою французи вважали  Авіньйонського антипапу  Климента  VII, після його смерті в 1394 році, не визнаючи папу  Боніфація IX, обраного в Римі, вибрали  (28 вересня) 11 жовтня 1394 р. ще одного антипапу  – Бенедикта XIII (Педро де Луна, іспанця із Арагона. В його виборах як і в виборах попереднього антипапи прийняли участь кардинали Франції, Іспанії, Сицилії, Шотландії і острова Кіпр).

1379 р. – Османсько-візантійська угода.

1380 р. – битва при Кьодже. Перемога венеціанського флоту над генуезьким.

13 липня 1380 р. смерть талановитого французького конетабля Бертрана дю Гекляна – головнокомандуючого французьких військ у війні з Англією.

16 вересня  1380 р. – смерть французького короля Шарля V Валуа «Мудрого»  .

4 листопада 1380 р. – коронація в Реймсі старшого сина Шарля V Валуа «Мудрого»  – Шарля VI Валуа.

1380-1422 рр. – Правління Шарля VI Валуа-Капетинга «Божевільного»  (на початку правління «Любимого»).

Читати далі