Реконструкція – Старий скіф

Старий скіф: реконструкція обличчя скіфського племінного вождя

Чоловік  70 років з поховання №14   скіфського курганного некрополю поблизу с. Глине Слободзейського района біля м. Тирасполь). Розкопки  д.і.н. Є.В. Ярового і І.Четверікова (Тіраспольский держуніверситет ім. Т.Шевченко).

Реконструкція по черепу виконана С.О.Горбенко. січень-лютий, 1998 рік. Полтава. Пластилін. Лабораторія пластичної антропологічної реконструкції при кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії УМСА.   Фото реконструкції : Є.Г. Бєлий.

З пластилінової  моделі-скільптури   зняті три гіпсові копії.

Одна передана к.і.н.  Є. Яровому для археологічного музею Тираспольського держуніверситету ім.. Т.Шевченко, друга  зберігається в музеї Історії Полтавського медичного стоматологічного інституту,  третя  – в приватній колекції автора реконструкції.

Цей портрет скіфського вождя  експонувався на трьох виставках – в 1998 році на міжнародній конференції присвяченій 1100 – річчю стародавнього Галича в с. Крилос, в 2000 р. у Львові на виставці  реконструкцій С.О.Горбенко «Погляд з Минулого»  і в 2000 р. у Франції в  м. Труа на виставці «Le vrai visage de Bernard de Clairvaux»  разом з іншими  реконструкціями С.О.Горбенко.

Український лісостеп. Фото С.О.Горбенко, 2005 р.
Старий скіф. Остаточний варіант реконструкції. Робота С.О.Горбенко. Фото О.Половік. 1998 р.
Експозиція реконструкцій С.О.Горбенко в 2000 р. у Франції в м. Труа на виставці «Le vrai visage de Bernard de Clairvaux», реконструкція – бюст скіфського вождя крайня зліва.

Походження досліджуваного черепу:

(Інформація  про обставини відкриття поховання №14 – старого скіфа до реконструкції від Ігоря Четверикова – археолога, що приймав участь в експедиції Є.В.Ярового в 1997 р. )

В 1997 р. під час роботи Дністровської археологічної експедиції поблизу поблизу с. Глине Слободзейського района біля м. Тирасполь в Молдавії (нині ПРМ) в кургані 14  було досліджене впускне поховання скіфського часу. Поховальне споруда являло собою катакомбу. Вхідний  колодязь витягнутої прямокутної форми була в глибину – 6 м,  ширину – 3 м і довжину. В східній стінці вхідного  колодязя був виявлений вхід  в коридор довжиною  1,6 м, що вів просто до великої поховальної камери. Її розміри: довжина – 3,4 м, ширина – 2,3 м, висота  склепіння – 2,9 м.

Поховання було пограбовано ще в древності через вхідний колодязь, в заповненні котрого були виявлені чисельні уламки предметів поховального інвентаря  та розрізнені кістки похованого.

Під час дослідження камери було зафіксовано, що кістки похованого були відкинуті грабіжниками під східну стіну, утворивши компактне скупчення.  Судячи з орієнтування камери, контуру ворсистої підстилки і чисельним аналогіям серед курганів досліджуваного могильника, похований лежав витягнуто на спині головою на північ вздовж східної стінки.

Із предметів поховального інвентаря в пограбованій камері і вхідному колодязі знайдено: дві амфори елліністичного часу; бронзові бляшки, кінський начільник, залізні вудила і псалії кінської вузди, ліпні миска і курильниця, пастові буси, залізний ніж, численні  залізні наконечники стріл,  залізний спис і дротик, бойовий топор-клевець і чисельні уламки невизначених залізних предметів.

Розміри поховальної споруди, предмети супроводжувального інвентаря і ретельність оздоблення поховальної камери  і колодязя – все це чітко вирізняє досліджувану катакомбу серед інших поховань могильника і дає підстави для віднесення п.1 к.14 до поховання представників скіфсько-фракійської аристократичної  верхівки.

Для антропологічного дослідження в  Центр антропологічних досліджень Української медичної стоматологічної академії були надані : фрагмент черепа, 2 хребця, права ліктьова кістка, ліве стегно і ліва великогомілкова кістка, лівий надколінок і 2 таранні кістки.

Череп скіфа з поховання №14 поблизу с. Глине Слободзейського района біля м. Тирасполь в Молдавії. Розкопки  д.і.н. Є.Ярового і І.Четверікова (Тіраспольский держуніверситет ім. Т.Шевченко). Фото С.Р.Істоміна.

Графічна реконструкція за черепом скіфа з поховання №14 поблизу с. Глине Слободзейського района біля м. Тирасполь в Молдавії.   Робота С.О.Горбенко.

Пластична  реконструкція за черепом скіфа з поховання №14 поблизу с. Глине Слободзейського района біля м. Тирасполь в Молдавії.   Робота С.О.Горбенко:

1 етап. Антропологічний тип. Обличчя без волосся.

2 етап. Остаточний варіант реконструкції.

Гіпсові копії – відливки роботи – Тонований гіпс. Форматор: В.Голуб.

Антропологічно череп і окремі кістки скелета досліджувались С.О.Горбенко.

Матеріали дослідження опубліковані в скороченому вигляді в тезах С.А. Горбенко «Краниологическое исследование и пластическая реконструкція черепа вождя скифского племени III века до н.э.» / Посвящается памяти професора А.К. Макарова/ Всероссийская конференція хирургов. – Пятигорск, 1999. – С.243, виданих на честь видатного російського вченого – морфолога професора О.К. Макарова (ссилка), (1937-1998), зав. каф. анатомії Ставропольского медичного інституту, автора оригінальної концепції визначення індивідуального біологічного віку, циклів, їх етапів і критичних періодів розвитку людини.

С.О.Горбенко познайомився з проф. О.К. Макаровим на одній і з конференцій і незважаючи на різницю в віці подружився з ним на одній із конференцій за кілька років до передчасної смерті цього неординарного вченого. Відкриття проф. Макарова однозначної кореляції періодів і циклів окостеніння епіфізів трубчастих кісток із статтю і віком було фундаментальне і мало стратегічне значення в експертизі статті і віку по кісткам скелета і особливо зацікавило С.О.Горбенка.

В свою чергу Олександр Калістратович Макаров щиро цікавився проблемами пластичної реконструкції і розвитком метода М.М.Герасимова в Україні і завжди підтримував тоді молодого автора дружньої порадою і доброзичливою оцінкою його робіт. На жаль смерть обірвала розвиток вчення О.К.Макарова і наше спілкування з ним.

На загадку про нашу дружбу і спілкування, інтерес її чоловіка до справи вдова професора – Т.М. Макарова запропонувала опублікувати останню на той час роботу С.О.Горбенко в збірнику «Всероссийской конференции хирургов в Пятигорске. 1999 г.».

Не зважаючи на відмінність теми реконструкції від загального напрямку конференції – автор вирішив надати тези на честь і на згадку про дружбу з російським вченим, якою він дорожить і нині. Т.М.Макарова, незважаючи на горе люб’язно опікувалась матеріалом, забезпечила його переклад на російську мову. І саме завдяки їй в російському науковому хірургічному збірнику з’явилась стаття про реконструкцію старого скіфського вождя III ст. до н.е. (силка.)

Повна стаття автора реконструкції, ніде більше не була надрукована ні в Україні, ні в Росії, і без скорочень подається вперше нижче:

 

© Горбенко С.О.  1998 р..
Інститут та Музей антропології і Львові, ЛМІР,
Центр антропологічних досліджень (Україна, Полтава)

Краніологічне  дослідження та пластична реконструкція за черепом скіфського вождя ІІІ ст. до н.е.

Скіфи, як етнос, представляють інтерес для істориків та антропологів, як вітчизняних, так і закордонних [1,14,16,17,18]. Разом з тим, незважаючи на достатнє ретельне вивчення, пластичних  реконструкцій  за черепами скіфів виконано край мало, тому кожна наступна праця  надає  нові дані до одержаних попередньо результатів.

Особливе зацікавлення викликає також етнічна еволюція скіфів, зрозуміти котру допомагає вивчення останків скіфів, що знайдені в курганах в регіонах прикордонних з іншими етнічними та культурними спільнотами. Дане дослідження присвячено вивченню останків саме з такого поховання, котре розташоване поруч сучасного м. Тирасполя. Цей регіон у IV- III століттях до н.е. був зоною етнічного контакту  скіфів із  фракійцями.

Метою даного дослідження було вивчення черепа похованого, виконання пластичної реконструкції, а також установлення вірогідної  етнічної  належності даного індивіда.

В наше розпорядження був наданий фрагментований череп із поховання № 14 досліджуваного археологічною експедицією Тираспольського держуніверситету. При вивченні черепа використовувались загальновживані  краніометричні методики [2,], а також метод ідентифікації обличчя за черепом [6,7].

Великі величини всіх краніометричних показників (табл. 2), масивність соскоподібних відростків на фрагментах скроневих кісток і особливо беззаперечно великі розміри висоти орбіти, котрі  належать до дуже великих навіть серед чоловічих показників [3], (при деякої зглаженості ліній черепа, що ми пов’язуємо з віком цієї людини), разом з даними археологів про беззаперечно чоловіче знаряддя в комплексі поховання (речі воїна-вершника) дозволяє нам зробити висновок, що череп належав чоловікові.

Опис стану зубів. Ступінь природної руйнації зубів верхньої щелепи за М.М. Герасимовим [8].

Таблиця 1

Справа Зліва
Верхня щелепа
Зуби Ступінь руйнації Вік фізіологіч. Зуби Ступінь руйнації Вік фізіологіч.
8 зуб (ІІІ моляр) Посмертно зруйнований

 

 

 

8 зуб (ІІІ моляр) Посмертно зруйнований

 

7 зуб (ІІ моляр) Посмертно зруйнований

 

7 зуб (ІІ моляр) Посмертно зруйнований

 

6 зуб (І моляр) 5-6 балів 60-70 років 6 зуб (І моляр) 5-6 балів 60-70 років
5 зуб (ІІ премоляр) 5-6 балів 60-70 років 5 зуб (ІІ премоляр) 6 балів 60-70 років
4 зуб (І премоляр) 6 балів 60-70 років 4 зуб (І премоляр) 6 балів 60-70 років
3 зуб (ікло) 6 балів 60-70 років 3 зуб (ікло) 6 балів 60-70 років
2 зуб (ІІ різець) Посмертно зруйнований

 

2 зуб (ІІ різець) 6 балів 60-70 років
1 зуб (І різець) Посмертно зруйнований

 

1 зуб (І різець) Посмертно зруйнований

 

Нижня щелепа
8 зуб (ІІІ моляр) вилучений за життя

 

8 зуб (ІІІ моляр) Вилучений за життя

 

7 зуб (ІІ моляр) 7 зуб (ІІ моляр)
6 зуб (І моляр) Посмертно зруйнований

 

6 зуб (І моляр)
5 зуб (ІІ премоляр) Посмертно зруйнований

 

5 зуб (ІІ премоляр) Посмертно зруйнований

 

4 зуб (І премоляр) 4 зуб (І премоляр) Посмертно зруйнований

 

3 зуб (ікло) 3 зуб (ікло)
2 зуб (ІІ різець) Посмертно зруйнований

 

2 зуб (ІІ різець) Посмертно зруйнований

 

1 зуб (І різець) Посмертно зруйнований

 

1 зуб (І різець) Посмертно зруйнований

 

Отже, зубна формула даного індивіда має вигляд:

0065432000345600

0700430000300000

Стан  облітерації черепних швів за Сімпсоном і  Олив’е [4] в балах:

Внутрішнє за рощення черепних швів:

1)   Sutura coronalis –  4;

2)   Sutura sagittalis –  4;

3)   sutura sphenofrontalis dextra – 4;

4)   sutura sphenofrontalis  sinistra – 4.

Зовнішнє за рощення черепних швів:

1)Sutura coronalis –  4;

2)Sutura sagittalis –  4;

3)sutura sphenofrontalis dextra –  4;

4)sutura sphenofrontalis  sinistra –  4.

Стан решти швів визначити неможливо з-за відсутністю частини кісток мозкового черепу. Таке зарощення черепних швів відповідає вікові (50-60 років). За старечий вік (senilis) вказує також глибоко відбиті на внутрішній поверхні черепа судинні борозни, котрі свідчать про виразні явища атеросклерозу судин головного мозку.

Враховуючи стан зубів, зрощення черепних швів  та сліди атеросклерозу  судин головного мозку ми вважаємо що вік досліджуваного індивіда був щонайменше 60-70 років на момент смерті.

Краніологічні  особливості   за  описовою  характеристикою.

Відсутність потиличної, скроневих і частини тім’яних кісток не дало можливості обчислити черепний вказівник, тому аналіз краніологічних особливостей даного черепа ми будемо проводити на основі  частин лицевого черепа, що збереглися.

Для питання пластичної реконструкції обличчя за черепом  такий аналіз, як  і описова характеристика обличчя має особливе значення.

Нижній край луски лобної кістки має середньої виразності рельєф. Розвиток надперенісся за шестибальною шкалою можна оцінити  – ІІІ балами. Розвиток  надбрівних дуг відповідає за 3-бальною шкалою І балу [5]. Така будова надочного рельєфу дає м’які плавні лінії лобу, що ми бачимо на реконструкції (рис.6,7)

Очниця на досліджуваному черепі репрезентує середній варіант між округлою та високою європеоїдною формами і чисто за зовнішніми контурами мала б бути віднесена до останньої, якби не сильний виніс вперед сльозної ямки, що як відомо, властиво для очей монголоїдного типу з помітним епікантусом [9].

Очниця відкритого типу з притупленим краєм.  Тип горизонтального профілю орбіти похилий. Фронтальна постановка орбіти середнього типу [10].   Лінія розрізу очей  йде косо знизу вверх вид медіального до латерального краю.

Цікаво, що подібні орбіти зустрічаються як на черепах  туранського типу [13,15] в середньовічних кочівницьких серіях, так і в попередніх реконструкціях  скіфів М.М. Герасимова, а також  в єдиній поки що реконструкції М.М.Герасимова гуна з Кенколи.

Одержані під час дослідження данні відносно особливостей будови очниць у скіфів дозволяє запропонувати ще один погляд на еволюцію скіфів і тюркського етносу зокрема, а саме: іраномовні скіфи очевидно морфологічно були представлені не однорідним балканокавказьким або південноєвропеоїдним типом, а суміш ним середнім між балканокавказьким і одним із чисельних монголоїдних типів, (швидше південносибірським, або центральноазійським типами), що можливо  є етапом еволюції туранського етносу, одними із представників котрого можливо є гуни і беззаперечно євразійські кочівники середньовіччя, котрих  ми добре знаємо з давньоруських літописів, візантійських, угорських та польських хронік (тобто печенігів, торків, половців та інш.).

Цю версію про високу вірогідність спорідненості скіфів із наступними гунами та середньовічними тюрками підтверджує також, ще одна морфологічна особливість, виявлена нами як на досліджуваному черепі, так і на реконструкціях скіфів М.М.Герасимова так і на черепах і реконструкціях наших колег і власних  середньовічних представників туранського типу. Йдеться про поєднання з монголоїдною будовою очей виразної явно європеоїдної ( причому саме південноєвропеоідної будови носу, а інколи і всієї нижньої частини обличчя як це видно наприклад з рис. 3,4,5.

Кістковий ніс: спинка профілю з незначним горбиком, перетин в середній частині спинки, грушевидний отвір серце видної форми, Нижній край грушовидного отвору репрезентований під носовими ямками, що як вказують В.А.Алексеев, Г.Ф.Дебец на сучасному антропологічному матеріалі території колишнього СРСР більше властиво для монголоїдних серій [5]. Таким чином в будові кісткового носу також простежуються сліди змішаного європеоїдно-монголоїдного походження даного індивіду. Треба зауважити, що кістки носу на досліджуваному черепі  містять на собі сліди прижиттєвої механічної травми.

Вони деформовані в сагітальному напрямку зліва направо так, що правий носовий виросток верхньої щелепи опуклий, а лівий – угнутий. Травма перенесена цією людиною очевидно в молодшому вікові, задовго до смерті, оскільки вказана деформація відбилась на асиметрії всього обличчя. Ніс реконструйована згідно методики М.М.Герасимова [7].

Він належить до носів хвилястого типу, має невеличкий горбик зміщений вправо, як це видно на реконструкції (рис.9,10,11,12). Підносовий шип розвинутий середньо –ІІІ бали і направлений вправо і вниз, що зумовило і напрямок кінчика носу.  Кінчик носу направлений вниз і вправо, що визначається крім напрямку носового шипу як травмою, так і старечою редукцією альвеолярного виростку верхньої щелепи, що пов’язано як із сильною зтертістю зубів, так із прижиттєвою втратою частини зубів нижнього зубного ряду зліва з наступною редукцією останнього.

Незважаючи на втрату більшості зубів і значну зтертість решти, що лишились, нам вдалось виставити щелепи в прикус спираючись на три точки, що дало можливість судити про прикус цієї людини (рис.1,2).

Як це видно з наведеного фото в даному випадку ми маємо справу із щипцеподібним прикусом (лабінтодонтією), котрий характеризується повним  зімкненням зубів і як вказує М.М.Герасимов зустрічається дуже рідко, переважно в монголів, тувинців та алтайців і супроводжується ортогнатностю [12]. Цей прикус, а також сильна зтертість верхнього зубного ряду дає ви ступання нижньої губи, що ми бачимо і на реконструкції (рис.3,8) Як ми вже згадували вище прижиттєва втрата кількох зубів нижнього зубного ряду зліва призвела до асиметрії, що в будові роту виявило себе в кривій ( сильніше  похиленої вліво лінії розрізу роту).

Підборіддя належить до тонко обкресленого грацільного типу . По закінченні пластичної реконструкції обличчя скіфа з метою збереження вигляду антропологічного типу була здійснена фотофіксація (рис.). Згодом на підставі відомої іконографії взятої  з ювелірних виробів скіфів, що містили  портрети скіфів, таких, наприклад як деталі золотої пекторалі з Товстої могили, або деталі на срібряному глекові з Воронезької могили, або з кургану Куль-Оба, ми побудували зачіску, вуси і бороду (8-12).

Отже, досліджуваний череп належав чоловікові 60-70 років в рисах обличчя  котрого простежуються характерні ознаки двох рас європеоїдної та монголоїдної,  що говорить про змішане походження такого великого етносу, як скіфи. Подібне співвідношення європеоїдних та монголоїдних рис зустрічається також у представників гунів та середньовічних євразійських кочовиків, зокрема половців, що дає можливість висунути гіпотезу про спорідненість згаданих етносів між собою.

Таблиця 2
Краніометричні показники

Місце зберігання:

Археологічний музей Тираспольського держуніверситету ім. Т.Г.Шевченка

Народність, культура, час: Скіф

III ст. до н.е.

 

Стать

Ч

 

 

Місто нахідки:

Придністров’я, с.Глинне

Інв. № Вік: 60-70 років
Знахідка: Ярового Є.В.,

19.XII.97

Показники

Одиниці виміру справа

Для очниць (мм)

Одиниці виміру зліва

(мм)

8. Поперечний діаметр 142,5
9. Найменша ширина лоба 113,5
10.Найбільша ширина лоба 132,0
29. Лобна хорда 116,0
26. Лобна дуга 130,0
Висота згиба лоба 24,5
45. Вилицевий діаметр 136,0(?)
48. Верхня висота обличчя 76,0
47. Ціла  висота обличчя 113,5
46. Середня ширина обличчя 98,1
61. Ширина альвеолярної дуги 66,0
55. Висота носа 57,0
54. Ширина носа 30,0
51. Ширина орбіти від  mf. 47,0 47,2
Ширина орбіти від d 45,7 44,0
52. Висота орбіти 39,0 41,7
Бімалярна  ширина  tmo-tmo 115,0
Висота назіона над tmo-tmo 22,0
Зіго-максіллярна ширина zm-zm 102,0
Висота над subsginale zm-zm 28,5
SC. Сімотична ширина

(57)

7,5
SS. Сімотична висота 3,0
МС. Максіллофронтальна ширина

(50)

18,0
МS. Максіллофронтальна висота 6,5

Таблиця 2 (продовження)

D.C. Дакріальна ширина

(49а)

1,9
D. S. . Дакріальна висота 1,3
Глибина іклової ямки 2,5
67. Передня ширина 44,3
69.Висота симфізу 30,0
69(1) Висота тіла 30,9
69(3) Товщина тіла 12,4
Надперенісся (за Мартином  1-6 ) ІІІ бали
Надбрівні дуги (1-3) І бал
Соскоподібний виросток (1-3) З бали
Нижній край грушевидного отвору з підносовими ямками
Передньо-носова кістка ( за Брока   1-5) ІІІ бали

Література

1. Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык (Скифский царский курган IV в. до н.е.).- Киев: Наукова думка, 1991.-416 с.

2. Алексеев В.П., Дебец Г.Ф. Краниометрия. Методика антропологических исследований. – Москва: Наука, 1964.- 127 с.

3. Алексеев В.П., Дебец Г.Ф. Таблицы краниометрических констант// Краниометрия. Методика антропологических исследований. – Москва: Наука, 1964.- С.117.

4. Алексеев В.П., Дебец Г.Ф. Определение пола и возраста по черепу//Краниометрия. Методика антропологических исследований. – Москва: Наука, 1964.- С.37-38.

5. Алексеев В.П., Дебец Г.Ф. Определение описательных признаков//Краниометрия. Методика антропологических исследований. – Москва: Наука, 1964.- С.81-84.

6. Балуева Т.С., Лебединская Г.В. Антропологическая реконструкция. Методика исследования взаимосвязи между морфологическими признаками и их костной основой. – Москва, 1991.- 189 с.

7. Герасимов М.М. Материалы к созданию метода реконструкции лица по черепу// Основы восстановления лица по черепу. – Москва: Сов.наука, 1949.- С.5-58.

8.  Герасимов М.М. Восстановление лица по черепу (современный и ископаемый человек): Тр. Ин-та Этно-графии АН СССР (Нов. сер.).- Том XXVIII. – Москва, 1955.- С.121.

9.Герасимов М.М. Материалы к созданию метода реконструкции лица по черепу// Основы восстановления лица по черепу. – Москва: Сов.наука, 1949.- С.39.

10. Герасимов М.М. Материалы к созданию метода реконструкции лица по черепу// Основы восстановления лица по черепу. – Москва: Сов.наука, 1949.- С.40-42.

11. Герасимов М.М. Материалы к созданию метода реконструкции лица по черепу// Основы восстановления лица по черепу. – Москва: Сов.наука, 1949.- С.38.

12. Герасимов М.М. Материалы к созданию метода реконструкции лица по черепу// Основы восстановления лица по черепу. – Москва: Сов.наука, 1949.- С.35.

13. Дебец Г.Ф. Украина и Дон: Тюркские кочевники// Палеоантропология СССР.Тр.ИЭ. – Москва – Ленинград: Изд.-во АН СССР, 1948.- Т.IV.- C.261-265.

14. Махортых С.В. Скифы на Северном Кавказе.- Киев: Наукова думка, 1991.- 136 с.

15. Чебоксаров Н. Направление рассовой дифференциации в Восточной Азии// Тр. ИЭ. – Москва-Ленинград: Изд-во АН СССР, 1947.- Том II.-С.70.

16.Тереножкин А.И. Общественный строй скифов// Скифы и сарматы.- Киев:Наукова думка, 1977.- С.3-28.

17. Шрамко Б.А. Из истории скифского вооружения// Вооружение скифов и сарматов.-Киев: Науковадумка,1984.-С.22-39.

18. Schefold K.  Der Scythzsche Tierstil in Südrussland// ESA.- 1938.-Vol. 12.-S.1-78.

 

Публікації в пресі присвячені даній роботі:

Портрет старого скіфа роботи С.О. Горбенка  згадувався в наступних   публікаціях:

  1. «Труд»:  ЗДЕСЬ СКИФСКИЙ ДУХ / ЭКЗОТИКА /  ТИРАСПОЛЬ.  ТРУД-7 No.147 08-14-98 :
  2. Илья ЛАХНО.  Корр. “Правды”.  Полтава. ПОСМОТРИТЕ В ЛИЦО ПРЕДКОВ . 18.10.1999. – Правда. 1999. (Посилання: http://www.pravda.ru/society/18-10-1999/900220-0/)
  3. Леся Федів. Хоробрий лицар Герборт мав маленькі вуха: метод пластичної реконструкції робить перші кроки в Україні, але за ним – велике майбутнє.// Молода Галичина № 25, четвер, 2-ге березня 2000 р. – С. 1.  (посилання.)
  4. І.В.Паламар. Погляд з минулого. – Про виставку пластичних реконструкцій С.О.Горбенка/ Музей: спеціальний випуск.- Львів: Логос, 2000. – С.6.
Портрет скіфського вождя роботи С.О.Горбенко в експозиціїї Музею археології археологии Подністровья Тираспольского університета ім. Т.Г.Шевченка.

(Музеи университета Т.Г.)

 

Читати далі