This page is not available in the selected language. Please see the available translations in other languages
© Анонім
Жанна д’Арк – підставна фігура?
2005 р, “Нова мова”
“Найвідоміший епізод Столітньої війни між Францією та Англією, пов’язаний з діяльністю Жанни д’Арк, може бути переписаний”.
Такий висновок запропонував, відомий український учений Сергій Горбенко, який провів дослідження низки скелетів у гробницях французьких королів династії Валуа.
На думку дослідника, знаменита Орлеанська Діва, яка спочатку очолила озброєний опір англійцям, а потім була видана їм i засуджена в 1431 році до спалення на вогнищі, можливо, не була страчена. Її, можливо, підмінили на вогнищі. А насправді, припускає він, за її спиною діяла інша жінка, яка мала кровний зв’язок з королівською династією i дожила до 50 років
“Міф Жанни д’Арк поширився, набувши репутації непорушної істини, – сказав С. Горбенко лондонській газеті “Індепендент”. – Тоді французький трон хитався, i монархія терміново потребувала “героїчної” фігури, яка не тільки могла мобілізувати на боротьбу із загарбниками, а й підтримати претензії спадкоємця престолу. Однак такою фігурою навряд чи могло стати сільське дівча на зразок Орлеанської Діви з легенди”.
Вчений, якого вважають найбільшим фахівцем з аналізу скелетів i відновлення вигляду за останками, був запрошений у Францію для дослідження поховань французьких королів у церкві Нотр-Дам де Клерi під Орлеаном.
Поруч з останками Людовіка XI Валуа i його дружини, він знайшов ще один жіночий скелет з ознаками могутньої мускулатури. “У середні віки таку мускулатуру могли мати тільки лицарі, які носили сталеві кольчуги”, – відзначив український фахівець.
Проаналізувавши генеалогію династії Валуа, він дійшов висновку, що цією жінкою могла бути Маргарита Валуа, побічна донька короля Карла VI, попередника того, якого, за легендою, коронувала Жанна д’Арк.
Ця жінка була навчена військової справи i володіла достатнім досвідом, знаннями i впливом, щоб смикати за ниточки в інтризі навколо Орлеанської Діви. [За повідомленням IНТЕРФАКС-ЄВРОПА, грудень 2003 року].
