This page is not available in the selected language. Please see the available translations in other languages
A brief chronology of the historical events in Western and Central Europe in XIV-XV centuries (1440-1450)
(К истории Столетней войны и официальной биографии Орлеанской Девы – Жанны д’Арк и биографии короля Франции Людовика XI)
1442 рік – завоювання Неаполітанського королівства Арагоном.
1442 рік – граф Дюнуа бере в облогу і захоплює потужне портове місто-фортецю Дьєпп (фр. Dieppe) в Нормандії. При ньому в війську знаходиться молодий дофін Людовик (майбутній король Луї XI). Згодом (з часів правління останнього) придворні історіографи припишуть перемогу при Дьеппі саме Луї ХІ.
1442 рік – Шарль VII за підтримкою і допомогою Жака Кера (фр. Jacques Cœur) проводить податкову і військову реформи, які дають можливість утримувати королю перші постійні регулярні французькі війська – «корпус жандармів».
18 грудня 1442 року – в Руані в отелі Лізьє помирає головний організатор і керівник Процесу осудження Жанни Діви (в 1430-1431 рр.) епіскоп Лізьє – П’єр Кошон.
1443 рік – албанський князь Скандербег (Георгій Кастріоті) (1405-1468) піднімає в Албанії повстання проти османського панування і розбиває турок при Чорному Дріні. Він об’єднався з угорським королем і примусив Мурада ІІ зняти облогу з албанського міста Круя. В цьому ж році він був оголошений князем князівства Кастріоті (визнанного і турецьким султаном), до якого увійшли албанські землі звільнені ним від турок. Більше 20 років він обороняв Албанію від іноземних загарбників.
1443 рік – Ієрусалимський собор православних патріархів, на якому вони проголосили відлучення від церкви всіх прибічників Флорентійської унії і скинення уніатського патріарха Григорія Мамми.
Зима 1444 року – за наказом Шарля VII дофін Луї проводить в Комменже (фр. – Comminges, (en gascon Comenge) кампанію проти графа Арманьяка, свого колишнього союзника по Прагерії.
1444 рік – Скандербег укладає союз із Венецією і створює «Лежську Лігу» разом з іншими албанськими князями і розпочинає партизанську війну проти турок в горах північної Албанії.
1444 рік – Турське перемир’я між англійцями і французами. На відміну від попередніх , під час цього перемир’я король Франції не розпустив військо (його було вже за що утримувати), це зберегло спокій і мир у Франції, оскільки мародери і бандити із сусідніх країн не посміли увійти в країну.
16 серпня 1444 року – смерть першої дружини дофіна Луї – принцеси Маргарити Шотландської.
1444 рік – Шарль VII і його син дофін Луї виводять із Францію в Швейцарію найманців із Франції.
1444-1450 рр. – Граф Дюнуа разом із дружиною Марі д’Аркур розпочинають відбудову (по суті першу кам’яну будову) зруйнованої під час війни базиліки Нотр-Дам де Клєрі.
бл. 1445-1447 рр. – при дворі папи Євгенія IV в Римі працює і вчиться молодий французький художник Жан Фуке.
червень 1404 — 3 лютого 1451) — султан Османської імперії
10 листопада 1444 року – Битва при Варні. Військо хрестоносців під проводом короля Польщі і Угорщини, Хорватії і Далмації, Великого князя Литовського Володислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) (31 жовтня 1424 — 10 листопада 1444) і Яноща Гуняді – трансільванського воєводи зазнало жорстокої поразки від чисельно переважаючих турецьких військ султана Мурада. В цій битві загинув король Владислав ІІІ і майже все християнське військо, Гуняді вдалося врятуватися.
1445-1446 рр. – Іоганн Гутенберг створює перший в Європі друкарський верстат і друкує «Сивілльску книгу» – поему німецькою мовою. Потім в 1448 році друкує астрономічний календар.
1445-1510 – Сандро Ботічеллі (італ. Sandro Botticelli) – видатний італійський живописець флорентійської школи. Автор твору «Народження Венери».
1445 рік – одруження Генрі VI з Маргаритою Анжуйською (донькою Рене Анжуйського, двоюрідною сестрою Шарля VII). Прибічники цього шлюбу – граф Саффолк і Генрі Бофор, кардинал Вінчестерський репрезентують «партію миру» (Францією). Противник шлюбу і голова «партії війни» герцог Глостер. Граф Саффолк незабаром стає фаворитом молодої королеви. Разом із Бофором він веде боротьбу проти Глостера і в 1446 р. вони арештовують його по звинуваченню в державній зраді. Через кілька днів арештованого Глостера знаходять мертвим в Тауері.
1445 рік – військова реформа Шарля VII – створення ордонансних рот – основи постійної королівської армії.
28 грудня 1446 року – народження Шарля – ще одного сина Шарля VII.
1447 рік – Шарль VII наказує своєму старшому сину – дофіну Луї виїхати в Дофіне і прийняти керування провінцією. Луї виїжджає в Дофіне, де створює свій двір і аноблірує багато нових дворян із простолюдинів – так званих «дворян дофіна».
1447-1492 рр. – Казимир Ягеллончик (Kazimierz IV Jagiellończyk) – король Польщі, Великий князь Литовський, Пан і наслідний дідич Русі, Володар Помор’я і Пруссії.
1447-1461 рр. – при дворі Шарля VII починає працювати знаменитий художник мініатюрист Жан Фуке (фр. Jean Fouquet).
19 березня 1447 рік – 24 березня 1455 рік – папа Миколай V (Томаззо Парентучеллі, італієць із Сарцани).
1447 рік – повернення дофіна Луї в Дофіне, початок відкритої політичної і ідеологічної опозиції батьку – королю.
1447 рік – Вмирає Генрі Бофор, кардинал Уінчестерський (англ. Henry Beaufort, Cardinal of Winchester) – головний суддя від англійської сторони Орлеанської Діви, що добивався її зречення.
1447-1450 рік – правління в Англії королеви Маргарити Анжуйської і її фаворита графа Саффолка – прибічника мира із Францією. Під час їх правління англійські гарнізони в Нормандії і Аквітанії були позбавлені будь якої допомоги із Англії.
1448 р. – розгром турками сербсько-угорської армії на Косовому полі.
7 квітня 1449 року – антипапа Фелікс V (герцог Амедей VIII Савойський) після таємних перемовин із ним графа Дюнуа (який виконує волю французького двору) визнає законного папу Миколая V (19 березня 1447 – 24 березня 1455) і зрікається папської тіари.
10 листопаду 1449 року – вступ Шарля VII із військом в Руан. В нагороду за згоду здатися і сепаратні перемовини руанського патриціату і дієцезії із ним під час облоги, Шарль VII видає широку амністію, в якій амністує всіх руанців, в тому числі і судій Жанни, що на той момент проживали в Руані.
1450 рік – в Англії фаворит королеви граф Саффолк був звинувачений в невдалому веденні війни у Франції і король Генрі VI видав наказ про його арешт. Саффолк сів на корабль в Іпсуічі, щоб відплисти у Францію, але був вбитий матросами корабля, що збунтувалися проти нього.
15 лютого 1450 р. – Шарль VII пише своєму раднику, доктору теології Гійому Буйє лист в якому згадує про руанський трибунал над Орлеанської Дівою і наказує зайнятися ревізією матеріалів цього трибуналу.
2 квітня 1450 року – одруження дофіна Луї на Шарлоті Савойській в Греноблі проти волі батька.
15 квітня 1450 року – битва під Форміньї (фр. Formigny) : перемога французьких військ під командуванням Артюра де Рішмона над англійцями під Форміньї. Остаточне завоювання Нормандії Францією. Остаточне вигнання англійців з Нормандії.
31 травня 1450 року – повстання в Англії Джека Кеда .
1450 рік – Смерть Аньєс Сорель – коханки и фаворитки Шарля VII (1422-1450) – початок зміни політики Шарля VII і зміна його відношення до оточення.
31 липня 1450 р. – в Кенті повстання Уільяма Пармінтера. Потім повстання – капітана Джона Сміта. Під час цих повстань із Ірландії із військом прибуває Ричард Йорк, який самовільно лишає посаду намісника в Ірландії. У Франції в цей день – арешт фінансового радника і скарбника Шарля VII – Жак Кера, якого звинувачують в відповідальності за загибель Аньєс Сорель (фр. Agnès Sorel)( 1421 — † 9 лютого 1450 ) – коханки короля.
6 серпня 1450 року – вступ військ Шарля VII в Кан (фр. Caen).
жовтень 1450 року – засідання англійського парламенту в Вестминстері. Перше відкрите зіткнення прибічників герцога Йорка – йоркистів (Білі троянди) із прибічниками герцога Сомерсета (англ. Duke of Somerset) – ланкастерів (Червоні троянди). Обидва герцоги з’явилися на засідання парламенту із чисельними озброєними свитами, між якими почалися сутички. Йоркисти відкрито звинуватили Сомерсета в державній зраді і відповідальності за програну війну із Францією.
Йоркисти намагалися негайно ж арештувати Сомерсета і піддати його суду. В засідання втрутився король Генрі VI, який зупинив сварку і призначив герцога Сомерсета «капітаном Кале».
Герцога Йорка було призначено головою суду, на якому розглядалися справи повстанців Джека Кеда. Хоча вироки і чисельні страти трохи зменшили популярність Йорка в Англії, проте народ віддавав симпатії йому більше як Сомерсету, якого продовжували вважати зрадником і підозрювали в симпатії французам.
