Реконструкція – портрет Св. Бернарда з Клерво (Клервоського) (1090—†1153)
Реконструкція обличчя Св. Бернарда з Клерво за його черепом з релікварія в соборі Св. Петра і Павла в м. Труа (Франція).
Пластилін. Анфас. Труа, 2000 р. Робота С.О.Горбенко.
Фото Сезара Гутієроса.
Ця робота залишена автором у вигляді скульптурної моделі в пластиліні в розпорядженні Центру Дослідження Середньовіччя Шампань-Арденн (Centre d’Etudes Médiévales de Champagne-Ardenne) і керівництва кафедрального собору Петра і Павла.
Керівник Центру дослідження Середньовіччя м. Труа Д-р Франсуа Жиле (Dr. François Gilet) оговорив в спеціальному пункті контракту з автором повну ексклюзивність цієї роботи і сказав що відливка з неї буде зроблена лише одна для собору.
Оскільки пластилінова модель залишилась в експозиції виставки, що тривала понад два місяця, після роботи автора (тобто в час, коли його віза закінчилась), у нього не було можливості побачити копію своєї роботи в твердому матеріалі. Подальша доля роботи автору невідома.
Святий Бернард з Клерво (1090—†1153) – коротка біографічна довідка
Бернард де Фонтене, абат Клервоський або Св. Бернард – французький монах цистеріанець, містик, релігійний і політичний діяч Франції XII ст., фундатор абатства Клерво, та багатьох інших, церковний ідеолог і реформатор, ідеолог і натхненник створення Ордену тамплієрів, для якого написав його перший устав, непримиримий ворог борець з альбігойською єрессю і натхненник ідеї хрестових походів зокрема (II хр. Походу – 1146 р. ), а також походу проти слов’ян – язичників. Принциповий і послідовний противник знаменитого Пьєра Абеляра. Доктор церкви, один із її вчителів, що залишив по собі велику літературну і епістолярну спадщину.
Народився в 1090 або в 1091 р. в замку Фонтене-ле–Діжон (château de Fontaine-lès-Dijon) в шляхетній бургундській родині. Третій син рицаря Теселяна ле Ру (Tescelin le Roux) , або Теселяна де Шатійона (оскільки його батько походив з роду сеньорів де Шатійон) і Алет де Монбар (Aleth de Montbard) із більш знатного роду де Монбарів.
В віці 9 років Бернард почав навчатися в канонічній школі замка Шатійон –сюр Сен (Châtillon-sur-Seine). По закінченню навчання в віці близько 20 років він приймає остаточне рішення назавжди пов’язати своє життя із службою церкві.
В 1112 році разом з деякими родичами і друзями він приходить до знаменитого тоді монастиря Сіто, щоб стати монахом цистеріанцем. Сіто було засновано в 1198 році Св.Робером Молемським ( Robert de Molesme), і стало незабаром серцем новоствореного цистерціанського ордену. Але хоча саме Св. Робер був за початківцем і фундатором ордену цистерціанців, саме Бернарду де Фонтене судилося зробити його відомим і могутнім і поширити в багатьох країнах західнохристиянського світу. Він немов підхопив знамено випавши з рук померлого в Молемі в 1111 р. Св. Робера.
В 1115 р. був направлений орденом в Клерво для заснування нового монастиря. Під час цієї роботи виявив неабиякі організаторські здібності і здобув авторитет духовного лідера. Монастир в Клерво заснований Бернардом незабаром став взірцевим. Організація життя в ньому і устав стали зразком для чисельних інших монастирів, які стали швидко множитися як у Франції так і за її межами в інших європейських країнах. (Рис.4.).
В 1119 р. в Святій Землі невеликий загін рицарів на чолі з Югом де Пе (в деяких російськомовних джерелах Гуго де Пейном) заснували орден тамплієрів. Більшість джерел сходиться на тому що саме святий Бернард в 1128 р. дав новому ордену устав, який сам і склав. Не заперечуючи в цілому цієї дати треба зауважити, що не можна виключати гіпотезу про те, що Св. Бернард знав про орден раніше, і навіть належав до одного з авторів ідеї його створення. Принаймні, його рідний дядько по матері Андре де Монбар, був найближчим соратником Юга де Пе, і навіть часто заміняв його в керівництві. А Бернард завжди мав добрі стосунки з Андре де Монбаром. Устав тамплієрів написаний Св. Бернардом був таким же досконалим як і розроблений ним устав для монастиря в Клерво і дозволив ордену швидко розвинутися і набути великий авторитет в суспільстві феодальної Європи.
Будучи щиро віданним вченню римсько-католицької церкви Св. Бернард був рішучім і безкомпромісним противником будь якої єресі в католицизмі і спроб ревізії віровчення або догмату. Блискуче освічений на свої часи він був гострим і ерудованим полемістом з ерудитами із стану єретиків і реформатів. Від початку протистояння з катарами в Лангедоці він особисто вів дискусії з послідовниками єресіархів десь після 1134 р. Красномовність і риторика св..Бернарда в Тулузі мала надзвичайний успіх у публіки, так що він сам незабаром написав в листі до папи: «Що в Тулузі більше немає єретиків». (Н.Осокин, 2000, с. 180). Проте з від’їздом святого Бернарда єретичні проповідники знов повернули собі увагу пастви, що свідчить про велику особисту харизму цієї людини. А отже, і успіх його проповідей тримався не тільки на ерудованості і риториці, але немалою мірою пов’язаний з цією харизмою Св. Бернарда як людини і проповідника.
Тривалий час Бернард Клервоський вів диспут з великим інтелектуалом середньовіччя Пьєром Абеляром раціоналізм якого він однозначно трактував як єресь. Саме Бернару належить ініціатива засудження П.Абеляра і Арнольда Брешіанського і їх вчення як єретичного на церковнім соборі 1140 р.
Будучи раціональним і практичним в організаційній діяльності (про що свідчить продуманість і вдале налагодження життя, праці і навчання в монастирях) Бернард де Клерво відкидав будь який раціоналізм відносно віровчення і вважав спроби раціонального шляху «вивчення Бога» небезпечною єрессю, що загрожує основам віри і миру. Тим самим чітко розділяв світогляд побутовий і світогляд релігійний, віддаючи останньому перевагу. Основною метою кожної християнської душі вважав повне злиття з Богом і покірність волі Господній. Найвищими чеснотами вважав смирення і Любов до Бога.
Вчення Св. Бернарда було схвально прийнято світськими і релігійними колами Франції, Італії, Німеччини та ін. Європейських країн. Ще за життя він набув величезного авторитету і впливу як вчитель церкви і радник в державі. З його думкою рахувалися і король Франції Людовик VII і папа римський. Саме його ім’я і вчення було покладено цістеріанцями в основу нового ордену Бернардинців.
Вважають, що саме Св. Бернард став головним натхненником і організатором другого хрестового походу в 1147 р. Зокрема саме Св. Бернард особисто переконав германського імператора Конрада III у необхідності приєднання німців до цього походу.
Паралельно з боротьбою проти мусульман в Святій Землі під час другого хрестового походу розгорнувся хрестовий похід проти слов’ян язичників східної Європи («вендів»). Він успіху не мав. Оскільки місією християнізації Прусії і Помор’я вже займалася християнська Польща. Проте ідея християнізації «європейських язичників» знайшла продовження в ідеології Тевтонського і Лівонського орденів, з якими королівству Польщі і Середньовічній Русі прийшлось вступити в гостру боротьбу.
Помер 20 серпня 1153 р. в Клерво. Там і похований.
У 1174 році Папа зачислив Бернардове ім’я до Святих і сам склав на його честь першу богослужбу, а 1201 року надав св. Бернардові почесне звання – Учитель Церкви. (http://parafija.org.ua/biblioteka/tserkovnyj-kalendar). В 1830 р. офіційно внесений в число Вчителів Церкви.
Опубліковано в № 14 часопису «La Vie en Champagne» в 1998 р. Директор публікації Ксавье де ля Сель ( Xavier de la Selle).
До історії створення портрета Св. Бернарда з Клерво в 2000 році
(Витяг з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики» ):
«Пропозиція зробити портрет реконструкцію обличчя Святого Бернарда надійшла мені з Франції майже синхронно під час підготовки виставки «Погляд з минулого» у Львові*, до якої наш музей ретельно готувався разом з колективами трьох відомих Львівських Музеїв, що допомогли нам в створенні експозиції надавши для неї унікальні експонати з своїх колекцій.
Звичайно всі ми були стурбовані і напружені підготовкою виставки і вся увага була прикута перш за все до ретельного розміщення експонатів і підготовкою презентації. Тому французьку пропозицію було прийнято поспіхом не проаналізувавши детально. Як виявилось в подальшому це була помилка. І від неї краще було б відмовитися, ніж братися.
Робота виявилася дуже непередбаченою і набагато складнішою, ніж вважалось на перший погляд. Втім, зараз, коли минуло більше десяти років з тих пір, я не шкодую, що ризикнув і не відмовився від неї.
Робота над портретом Святого Бернарда не тільки завершилася успіхом, але й багато чому мене навчила. Крім того саме під час її виконання мені вдалося розробити власну методику відновлення втрачених частин черепу. Згодом ця методика була мною успішно використана вже в Україні.»
«Офіційним Ініціатором цієї роботи став Д-р Франсуа Жиле (Dr. François Gilet), директор «Центру вивчення Середніх віків Шампань-Арденн» (Centre d’Etudes Médiévales de Champagne-Ardenne), який звернувся до мене листом в лютому 2000 р. із запропонуванням контракту на виготовлення портрета Св.Бернарда Клервоського за його черепом.
Неофіційним ініціатором роботи був французький посередник, якого мені представили спочатку як російського емігранта на ім’я О.Нестеренко.* Саме він домовився про цю роботу з Д-ром Франсуа Жиле.»
Витяги з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
*- «О. Нестеренко» – псевдонім посередника, оскільки його правдиве французьке ім’я нам не відоме.
«Першою і найсуттєвішою проблемою при найближчому знайомстві з реліквією виявилося те, що череп не цілий, а сильно обпилений з трьох сторін. Надпиляні були обидва виличних відростка, надпиляною виявилася і лобна кістка. Як пояснив о.Зернельт – настоятель храму, його попередники з душевної доброти відпилювали віруючим частину святої реліквії як оберіг і засіб від лікування важких хвороб.
Ця традиція почалася відразу ж після канонізації Св.Бернарда в XII ст. і тривала майже до доби Революції. Адже багато віруючих католиків бажали мати в себе в церквах частинку унікальної реліквії – фрагменту черепа Св.Бернарда. Але нашій справі доброта пастирів об’єктивно створила проблему, адже для реконструкції втрачені рештки черепу треба було відновити, щоб хоч приблизно встановити межі висот середньої і верхньої частини обличчя.
Для цього мені треба було розрахувати пропорційні відстані на інших черепах і вирахувати кореляції. Скільки часу займе ця робота, я тоді не знав. На додачу посередник не порадившись зі мною дав кілька інтерв’ю в публічній пресі де гарантував виконання роботи від мого імені, хоч і не мав на це права ( це ще до мого приїзду у Францію) . (Посилання).
Втім виясняти відношення було запізно, і я вирішив спробувати зробити потрібну калькуляцію. Але на відміну від посередника нічого французам гарантувати не став, обмежившись поясненням проблеми. доктор Жиле зблід – «Тобто, Ви хочете сказати, що якщо не встановити вірогідну ширину вилиць – і висоту лоба, ви не зробите портрета? – – Так – відповідав я, – але я також не знав що Ви обмежуєте мене часом на всю роботу – півтори місяця.
За такий короткий термін фактично без допомоги лабораторії і інших фахівці в одиночку зробити ці калькуляції буде важко. – «Але я Вас дуже прошу, д-р Горбенко, постарайтесь встигнути, адже об’яви про цю виставку розіслані не тільки по всій Франції. – Єдине що я можу Вам гарантувати, те що я постараюсь, але чи встигну чи ні не знаю» – відповів я, з жалем помітивши, що мій замовник француз був ледь не в відчаї.» »
Витяги з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
Реліквія Св.Бернарда – череп канонізованого абата де Клерво,
обпилений з трьох боків для роздачі фрагментів реліквії віруючим – за поясненням о. Зернельта і Д-ра Франсуа Жиле. (Саме по цьому неповному черепу, радше фрагменту в березні 2000 року мені була замовлена реконструкція обличчя Св. Бернарда де Клерво.)
«Однією із умов о. Зернельта і монсеньйора М.Стенгера, епіскопа Труа, що надали свій дозвіл на використання реліквії святого Бернарда для реконструкції було те, що реліквія буде надана лише для зняття з неї копії, а реконструкцію доведеться робити саме по цій копії. Тому спочатку прийшлося виготовити із резини-силікона відливку копії реліквії.
Перед цим на оригіналі скульптурним пластиліном мені довелось позаліплювати всі отвори і утворивши суцільну «без замків» поверхню моделі зняти з неї копію за допомогою силікону. Після зняття зліпка в форму була залита резина-силікон, яка при затвердінні дала нам досить точну копію-модель реліквії св..Бернарда.»
Витяги з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
В порівнянні оригінал фрагмента черепа Бернарда де Клерво і його копія, виготовлена С.О.Горбенко із резини-сілікона:
«Після місяця роботи над розрахунками пропорцій черепа, мені вдалось розрахувати середні числа для реставрації невистачаючих частин верхньої щелепи, вилиць і лобної кістки. Звичайно ця методика була «сирою» і для постійного використання потребувала ще уточнень і контрольних дослідів. Але вона дала можливість відновити цілісність лицевої частини черепу.
Часу для встановлення середніх пропорцій довжини черепа вже не було, тому ми обмежились реставрацією лицевої частини черепа. В цій роботі мною були використані як практичні проміри, так і деякі принципи «золотої пропорції», описані в роботах А.Дюрера і Леонардо да Вінчі.»
Витяг з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
«Після закінчення роботи з моделлю черепа, на неї згідно методики М.М.Герасимова-Г.В.Лебединської на графічній реконструкції була встановлена точна форма носа і профіля, а потім були нанесені хорди товщин м’яких тканин, які дали морфологічні обриси обличчя Бернара де Клерво.»
Витяг з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
Реконструкція обличчя Бернарда Клервоського. Другий етап пластичної антропологічної реконструкції – нанесення хорд товщин м’яких тканин обличчя на каркас черепу:
Реконструкція обличчя Св.Бернарда Клервоського. Проміжний етап
Перша презентація автором роботи реконструкції обличчя св. Бернарда перед працівниками Центра дослідження середньовіччя в м. Труа – 2000 р. :
Після завершення роботи над реконструкцією за черепом голови Св. Бернарда Клервоського,
для великої експозиції в Департаментальному Архіві Шампань-Арденн (м. Труа), автор вирішив додати до моделі голови торс, що надало портрету Св.Бернарда більш закінчений вигляд як скульптури-погруддя.
По завершенні роботи вона була презентована автором разом з керівництвом Центра дослідження середньовіччя в м. Труа на відкритій презентації в приміщенні Департаментальних архівів м. Труа керівнитцву департартамента Об (Шампань-Арденн), керівництву діоцезії і широкій публіці 12 травня 2000 р.:
Конференція:
«Дійсне обличчя Бернарда Клервоського» («Le vrai visage de Bernard de Clairvaux»),
Департаментальні архіви регіону Об (Шампань-Арденн), 12 травня 2000 р. м. Труа, Франція.
Організатори конференції :
Центр Дослідження Середньовіччя (м. Сен-Жюльен-лес-Вілльяс), Департаментальні архіви регіону Льобе (Шампань-Арденн), епіскопство Труа, Інститут антропологічної реконструкції (Львів, Україна).
«Перед початком конференції я мав кілька приємних зустрічей: по-перше відгукнувся на запрошення організаторів конференції і експозиції і приїхав мій французький колега і друг професор Рауль Перро, другою приємною несподіванкою став приїзд на конференцію наших дипломатів – аташе культури Амбасади України у Франції п. Т.Шпакович і її колег, і нарешті відбулося також моє знайомство з префектом департаменту Шампань-Арденн, який також цікавився використанням методу реконструкції в криміналістиці і висловив щиру повагу до наукового доробку М.М.Герасимова і його школи в Росії і в Україні. Він був вражений що по смерті видатного вченого його діло не зупинилося в Москві, і навпаки завдяки таланту і наполегливості учениці М.М.Герасимова – Г.В.Лебединської ще більше вдосконалилося і розвилося.»
Витяг з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики»
Антропологічна реконструкція – портрет Св.Бернарда Клервоського – робота С.О.Горбенко на експозиції «Дійсне обличчя Бернарда Клевроського » («Le vrai visage de Bernard de Clairvaux» ) в приміщенні Департаментальних архівів м. Труа 12 травня 2000 р. очима французької пресси:
«Доповідь автора реконструкції обличчя Св.Бернарда – к.м.н. С.О.Горбенко «Про реконструкцію обличчя Св. Бернарда по реліквії черепа з собору Св.Петра і Св.Павла в м.Труа» стала імпровізацією оскільки не попередивши мене Д-р Ф. Жиле поставив іншу тему доповіді :
«Техніка пластичних реконструкцій обличчя за черепом історичних персонажів». («Les techniques de reconstruction faciale des grands personages de l’histoire à partir leur sauellette cranien» ).
Але автор роботи ніколи не ставив перед собою за мету розповідати в деталях техніку антропологічної реконструкції, прекрасно описану в класичних працях М.М.Герасимова і Г.В.Лебединської і зосередив увагу публіки на розповіді про свою роботу безпосередньо з реліквією Св.Бернарда.
Нова техніка точної реставрації дефектів досліджуваного черепа, яка була напрацьована в ході цієї роботи, захопила мене. Вона відкривала великі перспективи в роботі історичного антрополога і криміналіста і я вбачав за раціональне її подальше вдосконалення і обґрунтування, чому і збирався присвятити наступний період своєї наукової роботи.
«Звичайно, коли всі обчислення закінчаться опис цієї техніка буде вкладатися в розмір цілої нової книги. І я обов’язково згадаю в ній що головні ідеї і методи цієї роботи народились під час роботи над відродження обличчя Св.Бернарда» – завершив я свою доповідь. » Судячи, з доброї реакції і оплесків – мені здалося що люб’язна французька публіка прекрасно зрозуміла і схвалила цю мою ідею.
На превеликий подив в 2002 році я знайшов в рекламі п. Жоржа Бернажа редактора «Heimdal» про мене такі рядки «Dr. Serguei Gorbenko, author of among other things a remarkable book about recreating the face of Saint Bernard, now turns his research on the royal and princely tombs a t Notre-Dame de Clery. In this new study he presents an intriauina inauirv into the human remains of some of France’s greatest historical characters including King Louis XI, and also Tanneguy du Chatel, a famous man who was the faithful companion of Charles VII. His unique talent for reconstituting human faces from the effigies on these tombs makes for some very interesting and controversial conclusions.»….
(http://books.google.com.ua/books/about/Les_Enigmes_Du_Tombeau_de_Louis_XI.html,
http://www.buch.de/buch/06631/791_les_enigmes_du_tombeau_de_louis_xi.html,
http://www.yes24.com/24/goods/1304323).
Тоді я зрозумів що поспішив з висновком про добре розуміння моїх слів «всією» публікою у Франції. Серед більшості тих хто все розуміли, знайшовся і відомий з старої радянської комедії персонаж: «товарищ-не понимает».
Очевидно, п. Ж. Бернаж дуже погано зрозумів мене, і навіть професійного перекладача, що допомагав в роботі конференції , і приписавши мені таланти Юлія Цезаря, подумав, що я не тільки зробив реставрацію черепа, реконструкцію обличчя Св. Бернарда, а ще й написав книгу. І все це за півтори місяця. Хоч і мені прикро розчаровувати щирого прихильника моєї «геніальності» п.Бернажа, але я змушений був із любові до істини попередити його персонально –
«Чудової книги про Св.Бернарда» д-р С.О.Горбенко
НЕ ПИСАВ НІКОЛИ,
і якщо і напише ця книга швидше всього буде далеко не чудової і нецікавою для широких кіл – бо буде містити в собі скучні для непрофесіоналів антропологічні таблиці, графіки і діаграми, присвячені проблемі розрахунків пропорцій черепів і їх складових. Робота над портретом Св.Бернарда в цій книзі звичайно буде згадана – але як приклад успішного використання цієї техніки.» Надіюсь що через пару десятків років – пан Жорж Бернаж збагне істину і перестане вводити в оман публіку і примушувати мене писати історичну працю про Св.Бернарда, щоб його …особисто не розчаровувати.»
Витяг з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
«Конференція успішно завершилась. Після всіх доповідей і обговорень які закінчились близько півночі, мерія м. Сен-Жюлльен-Лез-Вілльяс влаштувала урочистий банкет, на який люб’язно були запрошені автор реконструкції – портрета Св.Бернарда, його французькі колеги і українські дипломати.
Д-р Франсуа Жиле ще раз подякував мене за роботу і вручив пам’ятну іменну медаль від міста м. Сен-Жюлльен-Лез-Вілльяс, в якому і був розташований Центр дослідження Середньовіччя. Я був щиро зворушений шляхетністю і вдячністю моїх французьких друзів, адже у нас в Україні не прийнято визнавати досягнення науковців коли вони ще живі і не старі, і я цього не чекав…»
Витяг з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
«Перед від’їздом додому в Україну, я відвідав нашу Амбасаду і подякував п.послу України Анатолію Максимовичу Зленко за увагу і моральну підтримку яку мені виявила українські дипломати під час конференції в Труа. Анатолій Максимович теж приготував мені сюрприз.
«Зі свого боку ми також офіційно повідомимо державу про успішне завершення Вашої роботи над портретом Св.Бернарда, – сказав він – і надішлемо ось таке повідомлення в ДІНАУ, подивіться будь ласка уважно текст, щоб не було помилок з написанням імен. »
Я прочитав текст в ньому було все вірно: український антрополог С.О.Горбенко здійснив пластичну реконструкції обличчя Св.Бернарда де Клерво. «Все вірно» – підтвердив я, і , ще раз подякуваши за увагу, попрощався с послом.
Втім з незрозумілої мені до сих пір причини в інтернет-повідомленні ДІНАУ, яке я через кілька років побачив в Інтернеті (Електронні Вісті – ДИНАУ: ИСТОРИЧЕСКИЕ ПЕРСОНАЖИ СРЕДНЕВЕКОВЬЯ” ПРИБЫЛИ В ТРУА. Пятница, 19 мая 2000 года. 19.05.2000, 15:12 / http://elvisti.com/node/4793. ) ім’я Св.Бернарда було подано з помилкою «Бернард де Клаво».
Це була маленька, але дуже суттєва помилка оскільки на відміну від історичної особи Св.Бернарда історики ніколи не чули про Бернарда де Клаво… Хто і чому написав в повідомленні невірний текст мені не відомо до сих пір, одне я можу стверджувати напевно в тексті, який мені дав посол цієї помилки не було… »
Витяг з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
Галерея портретів Св.Бернарда Клервоського:
Bernard de Clairvaux, manuscrit du XIIIe siècle.
Bernard de Clairvaux, manuscrit du XIIIe siècle. Опубліковано в № 14 часопису «La Vie en Champagne» в 1998 р. Директор публікації Ксавье де ля Сель ( Xavier de la Selle).
Зберігається в крипті собору Св.Петра і Св.Павла в м. Труа
Св.Бернард де Клерво і Джотто ді Бондоне в публікаціїї 2000 року.
«По приїзду в Україну у Львівському музеї історії релігії відбулася прес-конференція з участю багатьох представників мас-медіа, на якій я доповів про свою роботу в Труа і продемонстрував фотографії реліквії черепа Св.Бернарда і фотографії реконструкції обличчя Бернарда Клервоського. Як не дивно ця конференція пройшла без розголосу і резонансу, немов засекречена. Жодної публікації після неї в 2000 році я так і не побачив.
Складалося враження, що Україна, принаймні її журналісти і культурні кола не помітили цієї роботи – ні реконструкції, ні перспектив успішного початку роботи із Францією.
На цьому фоні дивної байдужості українських мас-медіа до моєї реконструкції обличчя Св.Бернарда контрастувало несподівана зацікавленість українців до роботи невідомого мені італійського колеги – Д-ра Франческо Малєньї з Флоренції, яке на відміну від франко-української співпраці в м.Труа, згадувалося принаймні на шпальтах газети «Факти и комментарии» (від 22.09.2000 № 174 (0751)) яка повідомляла про відновлення обличчя Джотто ді Бондоне. Навіть фото приводили.
Мені якось незручно було в голос висловлювати своє здивування фактом замовчення моєї роботи – нас в радянські роки виховували в традиції скромності. І я не став питати «Факти» і інші газети про причину їх байдужості до моєї роботи із портретом Св.Бернарда, і, контрастуючим з цією байдужістю, увагою до мого італійського колеги. Втім його ім’я і прізвище я запам’ятав – Д-Р Франческо Маленьї….
Не минуло і три місяця з часу повідомлення про роботу Малєньї, як доля явила мені ще одне чудо з цією публікацією в «Фактах» : сталося так що грудні 2000 р. великий колектив нашого Музеї Історії Релігії на чолі з Директором виїхав на Різдво 2000 до Риму. Я був запрошений директором разом із іншими працівниками прийняти участь в цій прощі.
Під час цієї подорожи, повертаючись із Риму, ми заїхали у старовинну Флоренцію, і я несподівано дістав чудову можливість дізнатися більше про д-ра Маленьї і його портрет Джотто ді Бондоне. Наводячи довідки я звернувся у бібліотеку Флорентійського університету і попросив мені надати інформацію про цю знамениту роботу.
На мій превеликий подив мої нові знайомі флорентійці нічого не чули ні про Франческо Маленьї, ні про його портрет Джотто ді Бондоне. Не вдалося найти його і в складі викладачів університету. Ще раз перейнявшись гордістю за обізнаність українських журналістів в італійських справах, я зрозумів, що без їх допомоги мені Франческо Маленьї у Флоренції не знайти, бо його земляки про нього ну нічогісінько не знали, майже як мої про мене….
Лише в 2001 році, працюючи над загадкою поховань Людовика XI в Клєрі, я почув від рідних, що про мою роботу з Св. Бернардом нарешті згадали на батьківщині, а точніше не зовсім на Батьківщині, а в сусідній Росії, в Москві, де вийшла одна пророча стаття в газеті «Труд». (Жанна Руденко. Поговори со мною, череп: антрополога из Львова по уникальной методике воссоздающего из скелетных останков облики исторических личностей пригласили работать во Францию. Сможет ли он после возвращения найти себе применение на родине.// Такая профессия/ Труд. № 16 (116). 27 февраля-1 марта 2002 года. – С.12.).
Як це не раз вже відбувалося в минувшину події в українській культурі і науці більше цікавили її сусідів Росію і Польщу ніж саму Україну. Не знаю чому так, але і з Св. Бернардом сталося так само цілком в дусі цієї традиції: поки він був актуальним – в Україні його не бачили і не хотіли бачити.
Поступово його забули і за кордоном. Адже французи як і інші іноземці справедливо вирішили не підносити як досягнення те, що суспільство Батьківщини майстра за досягнення не вважало. Тим більше що такий зручний підхід і забудькуватість давало прекрасну нагоду і не рахуватися з авторським правом і знизити ціни робіт цього майстра…
І лишень після 2003 р., деякі журналісти згадали в своїх статтях про Св. Бернарда, як в публічній пресі так і в Інтернет – виданнях.
Правда видання Електронні Вісті – ДИНАУ: в статті ИСТОРИЧЕСКИЕ ПЕРСОНАЖИ СРЕДНЕВЕКОВЬЯ” ПРИБЫЛИ В ТРУА. Пятница, 19 мая 2000 года. “ИСТОРИЧЕСКИЕ ПЕРСОНАЖИ СРЕДНЕВЕКОВЬЯ” ПРИБЫЛИ В ТРУА 19.05.2000, 15:12 / http://elvisti.com/node/4793 акуратно повторило стару свою помилку назвавши Св. Бернарда святим з Клаво, а не з Клерво. Проте надіюсь їх помилку виправить час, який вже мені не пошкодить…»
Витяг з неопублікованої книги С.О. Горбенко «Пам’ять: Проявлені Лики».
Дослідження скелету і реконструкція обличчя князя Св. Бернарда з Клерво – роботи С.О.Горбенко відображена також в наступних публічних виданнях в Україні і за кордоном:
Друковані видання:
1) Jm van Houtte. En mai, saint Bernard montrera son vrai visage a débuté il y a un mois : Parmi 221 manifestations, le prochain Mois médiéval réerve un événement exceptionnel : la révélation des traits de saint Bernard, abbé fondateur de Clairvaux. //L’événement/L’est-éclair. № 17 199, lundi 28 février 2000.-P.3. (Посилання).
2) Jm van Houtte. Serguei Gorbenko, médecin au chevet de l’Histoire : A 34 ans est une sommité dans sa spécialité. Réveillant des traits effacés par les siècles, il traque l’histoire au delà de la mort//L’événement/L’est-éclair. № 17 199, lundi 28 février 2000.-P.3.
3) Jm van Houtte. Les traits de Bernard de Clairvaux sortent de l’ombre : C’est l’opération la plus symbolique se ce 5e Mois Médiéval. La reconstruction faciale de Bernard de Clairvaux a débuté il y a un mois. Premier bilan à mi-parcours.//L’événement/L’est-éclair. № 17 240, dimanche 9 avril 2000.-P.3.
4) Marie-France Waser. Les vrai visage de saint Bernard dévoilé aux Troyens.// L’événement/L’est-éclair, dimanche 14 mai 2000.-P.3.
5) Valérie Alanièce et François Gilet. Le vrai visage de Bernard de Clairvaux. – 1-ere Partie.// Civilisation/ Moyen Age № 16. – Mai-Juin, 2000.- P. 6-9.
6) Valérie Alanièce et François Gilet. Le vrai visage de Bernаrd de Clairvaux. – 2-eme Partie.// Histoire/ Moyen Age № 17. –Juillet-Août, 2000.- P. 6-9.
7) Solenn de Royer. Saint Bernard de Clairvaux montre son vrai visage: Un scientifique ukrainien a reconstitué en trois dimesions le visage de Bernard de Clairvaux, à partir de la relique de son crâne. La face sera exposée aux archives de l’Aube jusqu’au 13 jullet.// Science/ La Croix № 35629. Lundi 29 mai 2000.- P. 9.
8) Евгений Гуцул. Во Львове исторической личности могут вернуть лицо.// Исследования/ Зеркало недели № 21(294). Субота 27 мая – 2 июня 2000 г. – С. 11.
9) Жанна Руденко. Поговори со мною, череп: антрополога из Львова по уникальной методике воссоздающего из скелетных останков облики исторических личностей пригласили работать во Францию. Сможет ли он после возвращения найти себе применение на родине.// Такая профессия/ Труд. № 16 (116). 27 февраля-1 марта 2002 года. – С.12.
10) Валентин Посухов. До нас – із небуття// Історія і ми/ Полтавський вісник № 4 (636) від 24 січня 2003 року. – С.5.
11) Валентин Посухов. До нас – із небуття// Суспільство/ Голос України № 248 (3248) від 27 грудня 2003 року. – С.4.
12) France, James. Medieval images of Saint Bernard of Clairvaux / James France. p. cm. — (Cistercian studies series ; no. 210) Includes bibliographical references. ISBN-13: 978-0-87907-310-7 ISBN-10: 0-87907-310-1 1. Bernard, of Clairvaux, Saint, 1090 or 91–1153—Art. 2. Christian art and symbolism—Europe—Medieval, 500–1500. I. Title. II. Series. N8080.B474F73 2006 704.9’4863—dc22.
13) Евгений Гуцул. Непроявленные лики/Аспекты/Антропология/ Еженедельник 2000 № 9 (500) 5-11 марта 2010 г. – С.2.
Інтернет – публікації:
1. Електронні Вісті – ДИНАУ: ИСТОРИЧЕСКИЕ ПЕРСОНАЖИ СРЕДНЕВЕКОВЬЯ” ПРИБЫЛИ В ТРУА. Пятница, 19 мая 2000 года. “ИСТОРИЧЕСКИЕ ПЕРСОНАЖИ СРЕДНЕВЕКОВЬЯ” ПРИБЫЛИ В ТРУА 19.05.2000, 15:12 / http://elvisti.com/node/4793.
2. ROYER Solenn de. Saint Bernard de Clairvaux montre son vrai visage/ 29/5/00 – 00 H 00 mis à jour le 29/5/00 – 00 H 00 / http://www.la-croix.com/Archives/2000-05-29/Saint-Bernard-de-Clairvaux-montre-son-vrai-visage-_NP_-2000-05-29-109497
3. Le vrai visage de saint Bernard/ Lundi 22 mai 2000/ Le Pays Franche-Comté/ /AFP/ http://pub.alsapresse.com/RealMedia/ads/click.cgi/www.payspresse.com/RP@Tophttp://www.lepays.net/jdj/00/05/22/RP/article_1.html
4. Zrekonstruowano twarz św. Bernarda/ FRANCJA /Wiadomości ze świata/ Niedziela Ogólnopolska 25/2000/http://www.niedziela.pl/artykul_w_niedzieli.php?doc=nd200025&nr=32
5. Saint Bernard sous son vrai visage/ 17/05/2000/ MONDE-FRANCE / http://www.bretagne-online.com/telegram/cgi-bin/telegram.cgi
6. Le vrai visage de saint Bernard / A la une / Région / Page 1 / Article/ Edition du lundi 22 mai 2000/ AFP/ http:// www.alsapresse.com/jdj/00/05/22/RP/article_1.html
7. [PDF] Actu 29 23 de Maio de 2000/ www.cendotec.org.br/actu/actu29.pdf
