Графическая реконструкция лица короля Швеции Карла XII
Коротка інформація про обставини створення цієї реконструкції:
В літку 2006 р. до автора реконструкції звернувся полтавській журналіст Юрій Погода з проханням під’їхати до Музею заповідника «Поле Полтавської битви» в кабінет директора Олександра Яновича для розмови. Я поїхав.
![]() |
![]() |
Пропозиція яку мені зробили О.Яновіч і Ю.Погода була трохи несподівана і дивна – мені було запропоновано створити портрет реконструкцію за черепом обличчя короля Швеції Карла XII.
Портрет пропонували експонувати на 300-річному Ювілеї Полтавської битви. Але реконструкцію за черепом мені пропонували зробити у дивний спосіб – використовуючи фотографії черепа з рідкої навіть унікальної роботи «Konung Karl XII:s BANESÅR: 1917 ÅRS UNDERSÖKNING/ OCH I SAMBAND DÄRMED GJORDA IACTTACELSER», присвяченої обстеженню саркофагу і скелета цього короля з саркофага в кірхи Ріддарсхольма (Riddarsholskyrkan) 17 липня 1917 р. (Konung Karl XII:s BANESÅR: 1917 ÅRS UNDERSÖKNING/ OCH I SAMBAND DÄRMED GJORDA IACTTACELSER. – Stockholm, 1918. – )
Звичайно це зробити було неможливо, адже для пластичної антропологічної реконструкції потребувався або череп або зліпок з нього. Дістати і те і друге також було нереально, оскільки тіло короля не є скелетованим, а лише муміфіковано.
Проте якщо шведський уряд погодився би на трьохмірне сканування голови за допомогою наприклад методу МРТ, знявши параметри черепа можна було би створити його пластикову копію.
Але для цього треба було спитати перш за все шведську сторону – представників держави і спілки «Каролінгців», які в особі бригадного генерала Є.Літла і графа Левенгаупта контактували з керівництвом музею.
Я запропонував О.Яновичу спочатку вияснити відношення шведів до цього питання. Крім того, в разі бажання шведської сторони замовити цю роботу мені я виразив думку про необхідність прямого контакту з замовником, щоб з’ясувати деталі нашої співпраці і скласти контракт.
Мені було обіцяно спитати шведських представників, а натомість вивчити книгу і поміркувати що можна зробити. Скориставшись із такої нагоди я відсканував це рідке видання і всі фотографії з нього, в тому числі фото в профіль черепа короля Швеції. Потім я віддав книгу О.Яновичу, але відповіді так і не дочекався.
Коли в наступному 2007 році я знову навідався в Музей і спитав відносно результата переговорів Яновича із шведською стороною, мені було сказано, що шведи відмовились і моя робота більше не потрібна, оскільки є інший, хто її зробить. Тоді я вирішив, що шведський уряд прийняв рішення відсканувати параметри черепа і доручити цю роботу іншому майстру. Мені було цікаво тільки ім’я цього антрополога реконструктора, бо я не мав ніяких даних про шведську школу реконструкції.
В червні 2009 року якраз на передодні святкуванні ювілею 300 – річчя Полтавської Битви, із Полтавських газет нарешті я почув це ім’я. Майстра звали Бернард Енглунд.
Проте не казали що він антрополог-реконструктор і називали його лише скульптором. Як виявилось він за свої кошти виліпив і відлив у пластику великий бюст – погруддя короля Карла XII. Цю скульптуру він привіз до Полтави, щоб презентувати мерії міста в день святкування історичного ювілею на знак дружби між шведським і українськими народами.
Керівництво міста і області обрали місцем зберігання скульптури Полтавський краєзнавчий музей. Оскільки газети, що повідомляли про цю роботу ще не показували її, автор вирішив зробити власну графічну реконструкцію голови короля за обводом профілю його черепа, який містився в книзі,яку колись йому запропонував О.Янович.
Метою було порівняти свою власну роботу з портретом шведського майстра, поки автор її не бачив. І тим самим перевірити тотожність. В ніч 26 червня 2009 року портрет – графічна реконструкція голови короля Карла XII була закінчена і наступним ранком відвідавши Полтавський обласний краєзнавчий музей автор зміг познайомитися з скульптурою свого шведського колеги.
Результати були дуже цікаві, як це видно із наведених нижче фотографій:








