Cette page n’est pas disponible dans la langue sélectionnée. Veuillez consulter les traductions disponibles dans d’autres langues
La brève chronologie des événements historiques en Europe occidentale et centrale aux XIVe et XV siècles (1440-1450)
(К истории Столетней войны и официальной биографии Орлеанской Девы – Жанны д’Арк и биографии короля Франции Людовика XI)
1442 рік – завоювання Неаполітанського королівства Арагоном.
1442 рік – граф Дюнуа бере в облогу і захоплює потужне портове місто-фортецю Дьєпп (фр. Dieppe) в Нормандії. При ньому в війську знаходиться молодий дофін Людовик (майбутній король Луї XI). Згодом (з часів правління останнього) придворні історіографи припишуть перемогу при Дьеппі саме Луї ХІ.
1442 рік – Шарль VII за підтримкою і допомогою Жака Кера (фр. Jacques Cœur) проводить податкову і військову реформи, які дають можливість утримувати королю перші постійні регулярні французькі війська – «корпус жандармів».
18 грудня 1442 року – в Руані в отелі Лізьє помирає головний організатор і керівник Процесу осудження Жанни Діви (в 1430-1431 рр.) епіскоп Лізьє – П’єр Кошон.
1443 рік – албанський князь Скандербег (Георгій Кастріоті) (1405-1468) піднімає в Албанії повстання проти османського панування і розбиває турок при Чорному Дріні. Він об’єднався з угорським королем і примусив Мурада ІІ зняти облогу з албанського міста Круя. В цьому ж році він був оголошений князем князівства Кастріоті (визнанного і турецьким султаном), до якого увійшли албанські землі звільнені ним від турок. Більше 20 років він обороняв Албанію від іноземних загарбників.
1443 рік – Ієрусалимський собор православних патріархів, на якому вони проголосили відлучення від церкви всіх прибічників Флорентійської унії і скинення уніатського патріарха Григорія Мамми.
Зима 1444 року – за наказом Шарля VII дофін Луї проводить в Комменже (фр. – Comminges, (en gascon Comenge) кампанію проти графа Арманьяка, свого колишнього союзника по Прагерії.
1444 рік – Скандербег укладає союз із Венецією і створює «Лежську Лігу» разом з іншими албанськими князями і розпочинає партизанську війну проти турок в горах північної Албанії.
1444 рік – Турське перемир’я між англійцями і французами. На відміну від попередніх , під час цього перемир’я король Франції не розпустив військо (його було вже за що утримувати), це зберегло спокій і мир у Франції, оскільки мародери і бандити із сусідніх країн не посміли увійти в країну.
16 серпня 1444 року – смерть першої дружини дофіна Луї – принцеси Маргарити Шотландської.
1444 рік – Шарль VII і його син дофін Луї виводять із Францію в Швейцарію найманців із Франції.
1444-1450 рр. – Граф Дюнуа разом із дружиною Марі д’Аркур розпочинають відбудову (по суті першу кам’яну будову) зруйнованої під час війни базиліки Нотр-Дам де Клєрі.
бл. 1445-1447 рр. – при дворі папи Євгенія IV в Римі працює і вчиться молодий французький художник Жан Фуке.
червень 1404 — 3 лютого 1451) — султан Османської імперії
10 листопада 1444 року – Битва при Варні. Військо хрестоносців під проводом короля Польщі і Угорщини, Хорватії і Далмації, Великого князя Литовського Володислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) (31 жовтня 1424 — 10 листопада 1444) і Яноща Гуняді – трансільванського воєводи зазнало жорстокої поразки від чисельно переважаючих турецьких військ султана Мурада. В цій битві загинув король Владислав ІІІ і майже все християнське військо, Гуняді вдалося врятуватися.
1445-1446 рр. – Іоганн Гутенберг створює перший в Європі друкарський верстат і друкує «Сивілльску книгу» – поему німецькою мовою. Потім в 1448 році друкує астрономічний календар.
1445-1510 – Сандро Ботічеллі (італ. Sandro Botticelli) – видатний італійський живописець флорентійської школи. Автор твору «Народження Венери».
1445 рік – одруження Генрі VI з Маргаритою Анжуйською (донькою Рене Анжуйського, двоюрідною сестрою Шарля VII). Прибічники цього шлюбу – граф Саффолк і Генрі Бофор, кардинал Вінчестерський репрезентують «партію миру» (Францією). Противник шлюбу і голова «партії війни» герцог Глостер. Граф Саффолк незабаром стає фаворитом молодої королеви. Разом із Бофором він веде боротьбу проти Глостера і в 1446 р. вони арештовують його по звинуваченню в державній зраді. Через кілька днів арештованого Глостера знаходять мертвим в Тауері.
1445 рік – військова реформа Шарля VII – створення ордонансних рот – основи постійної королівської армії.
28 грудня 1446 року – народження Шарля – ще одного сина Шарля VII.
1447 рік – Шарль VII наказує своєму старшому сину – дофіну Луї виїхати в Дофіне і прийняти керування провінцією. Луї виїжджає в Дофіне, де створює свій двір і аноблірує багато нових дворян із простолюдинів – так званих «дворян дофіна».
1447-1492 рр. – Казимир Ягеллончик (Kazimierz IV Jagiellończyk) – король Польщі, Великий князь Литовський, Пан і наслідний дідич Русі, Володар Помор’я і Пруссії.
1447-1461 рр. – при дворі Шарля VII починає працювати знаменитий художник мініатюрист Жан Фуке (фр. Jean Fouquet).
19 березня 1447 рік – 24 березня 1455 рік – папа Миколай V (Томаззо Парентучеллі, італієць із Сарцани).
1447 рік – повернення дофіна Луї в Дофіне, початок відкритої політичної і ідеологічної опозиції батьку – королю.
1447 рік – Вмирає Генрі Бофор, кардинал Уінчестерський (англ. Henry Beaufort, Cardinal of Winchester) – головний суддя від англійської сторони Орлеанської Діви, що добивався її зречення.
1447-1450 рік – правління в Англії королеви Маргарити Анжуйської і її фаворита графа Саффолка – прибічника мира із Францією. Під час їх правління англійські гарнізони в Нормандії і Аквітанії були позбавлені будь якої допомоги із Англії.
1448 р. – розгром турками сербсько-угорської армії на Косовому полі.
7 квітня 1449 року – антипапа Фелікс V (герцог Амедей VIII Савойський) після таємних перемовин із ним графа Дюнуа (який виконує волю французького двору) визнає законного папу Миколая V (19 березня 1447 – 24 березня 1455) і зрікається папської тіари.
10 листопаду 1449 року – вступ Шарля VII із військом в Руан. В нагороду за згоду здатися і сепаратні перемовини руанського патриціату і дієцезії із ним під час облоги, Шарль VII видає широку амністію, в якій амністує всіх руанців, в тому числі і судій Жанни, що на той момент проживали в Руані.
1450 рік – в Англії фаворит королеви граф Саффолк був звинувачений в невдалому веденні війни у Франції і король Генрі VI видав наказ про його арешт. Саффолк сів на корабль в Іпсуічі, щоб відплисти у Францію, але був вбитий матросами корабля, що збунтувалися проти нього.
15 лютого 1450 р. – Шарль VII пише своєму раднику, доктору теології Гійому Буйє лист в якому згадує про руанський трибунал над Орлеанської Дівою і наказує зайнятися ревізією матеріалів цього трибуналу.
2 квітня 1450 року – одруження дофіна Луї на Шарлоті Савойській в Греноблі проти волі батька.
15 квітня 1450 року – битва під Форміньї (фр. Formigny) : перемога французьких військ під командуванням Артюра де Рішмона над англійцями під Форміньї. Остаточне завоювання Нормандії Францією. Остаточне вигнання англійців з Нормандії.
31 травня 1450 року – повстання в Англії Джека Кеда .
1450 рік – Смерть Аньєс Сорель – коханки и фаворитки Шарля VII (1422-1450) – початок зміни політики Шарля VII і зміна його відношення до оточення.
31 липня 1450 р. – в Кенті повстання Уільяма Пармінтера. Потім повстання – капітана Джона Сміта. Під час цих повстань із Ірландії із військом прибуває Ричард Йорк, який самовільно лишає посаду намісника в Ірландії. У Франції в цей день – арешт фінансового радника і скарбника Шарля VII – Жак Кера, якого звинувачують в відповідальності за загибель Аньєс Сорель (фр. Agnès Sorel)( 1421 — † 9 лютого 1450 ) – коханки короля.
6 серпня 1450 року – вступ військ Шарля VII в Кан (фр. Caen).
жовтень 1450 року – засідання англійського парламенту в Вестминстері. Перше відкрите зіткнення прибічників герцога Йорка – йоркистів (Білі троянди) із прибічниками герцога Сомерсета (англ. Duke of Somerset) – ланкастерів (Червоні троянди). Обидва герцоги з’явилися на засідання парламенту із чисельними озброєними свитами, між якими почалися сутички. Йоркисти відкрито звинуватили Сомерсета в державній зраді і відповідальності за програну війну із Францією.
Йоркисти намагалися негайно ж арештувати Сомерсета і піддати його суду. В засідання втрутився король Генрі VI, який зупинив сварку і призначив герцога Сомерсета «капітаном Кале».
Герцога Йорка було призначено головою суду, на якому розглядалися справи повстанців Джека Кеда. Хоча вироки і чисельні страти трохи зменшили популярність Йорка в Англії, проте народ віддавав симпатії йому більше як Сомерсету, якого продовжували вважати зрадником і підозрювали в симпатії французам.
