Cette page n’est pas disponible dans la langue sélectionnée. Veuillez consulter les traductions disponibles dans d’autres langues
La brève chronologie des événements historiques en Europe occidentale et centrale aux XIVe et XV siècles (1430-1440)
(К истории Столетней войны и официальной биографии Орлеанской Девы – Жанны д’Арк и биографии короля Франции Людовика XI)
1431 рік – герцог Джон Бедфорд засновує в м. Кані юридичний факультет, Паризький університет намагається не допустити цього, проте Бедфорд долає супротив.
9 січня 1431 року – 30 травня 1431 року – Процес засудження Жанни Діви в Руані.
9 січня 1431 року (у вівторок) – в Руані починає свою «роботу» «трибунал» по засудженню Жанни – Орлеанської Діви, або Діви Франції. Головним суддею призначається епіскоп Бове – П’єр Кошон. Святу інквізицію має представляти вікарій доктора Граверана Жан Ле Местр. Перше саме важливе засідання починається без участі представника святої інквізиції. Вікарій святої інквізиції Жан Ле Местр прибуває тільки на друге засідання процесу.
21 лютого 1431 року – перший допит Жанни епіскопом П’єром Кошоном.
11 березня 1431 р. – обрання папою римським Габріеле Кондульмері він приймає ім’я Євгенія IV, і дає обіцянку зібрати Базельский собор.
1431-1449 рр. – Базельський собор.
24 травня 1431 року – відречення Жанни Діви «від своєї єресі» (голосів) на цвинтарі Сен-Уен під Руаном. Засудження її на довічне ув’язнення і епітимію в церковній в’язниці.
30 травня 1431 року – офіційна страта в Руані на площі Старого ринку Жанни, що прозивають в народі Дівою. Хоча обличчя засудженої і страченої жінки під час страти було прикрито, вважається що страчена і є Орлеанська Діва, яку пізніше назвуть Жанною д’Арк. Ця дата до сих пір вважається офіційною датою смерті героїні Франції і святої (з 1920 р.) Жанни д’Арк. Хоча в остаточному вироку для осудженої ні слова не говорилося про її участь в коронації Шарля VII і звідси єретичності самої коронації, факт осудження і страти «декотрої» Жанни Діви в Руані, було використано герцогом Бедфордом, для спроби денонсування в очах суспільства і короля Генрі VI законності коронації Шарля VII 17 липня 1429 р.
16 грудня 1431 року – коронація англійського короля Генрі VI короною Франції в Парижі у соборі Нотр-Дам де Парі.
1431 – 1463 рр. – видатний французький поет Франсуа Війон.Автор знаменитого твору «Ballade de dames du temps jadis» («Баллада про дам минулих часів»), де вперше після процесу Реабілітації Жанни д’Арк (1456 р.) в поетичній формі згадується «хоробра лотарінгка Жанна, яку англійці спалили в Руані»
1431 рік – королівство Португалія укладає «вічний мир» з Кастилією.
3 лютого 1432 року – загін капітана Гійома де Рікарвійля (на службі Жиля де Ре) вривається в Руан в Буврейській замок. Тривалий час тримає оборону, але оточений з усіх боків англійцями і руанцями змушений до капітуляції. Всіх полонених солдат загону страчують, крім капітана де Рікарвійля, який згодом опиняється на службі у Шарля VII.
1432 рік – П’єру Кошону надається титул епіскопа Лізьє (фр. Lisieux). Він направляється депутатом від Англії і Франції (призначення від короля Генрі VI) на Базельскій собор.
1432 рік – Ян Ван Ейк закінчує Гентський вівтар, роботу над яким розпочав разом із братом Хубертом Ван Ейком.
1433 рік – палацовий переворот при дворі Шарля VI – замах на Жоржа де Ля Тремуйля і його відсторонення від влади, вигнання його з двору. Відновлення прав конетабля графа Артюра де Рішмона.
1434 рік – встановлення влади Дому Медічі у Флоренції.
30 травня 1434 рік – розгром війська чеських гуситів (таборитів) під Ліпановим.
1435 р. – Маршал Франції маркіз де Лаваль, барон Жілль де Ре ставить за свій кошт в Орлеані «Містерію про звільнення Орлеану» – «Mystère du siège d’Orléans», присвячену Орлеанській Діві. Автором вистави Режін Перну вважає Жака Мійє. В містерії більш 100 діючих осіб. Вона складається з 20 529 віршів. Серед діючих осіб: Богородиця, Святий Еньян, Святий Евер, Святий Михаїл і Жанна – Діва – визволительниця Орлеану. В виставі осанну Жанні Діві співає хор ангелів, ролі яких виконують діти – хлопчики і дівчинки, набрані із поселень фьефа барона де Ре. Виставу дивиться Шарль VII разом із всім двором, а також магістрат і жителі Орлеану. За своїм змістом вистава повністю ігнорує вирок Руанського трибуналу і славить Діву як святу і Визволительку Франції. Незважаючи на те що за законами інквізиції заборонено схвально відзиватися про засуджених єретиків король Шарль VII, його придворні і жителі Орлеану аплодують артистам.
14 вересня 1435 р. – смерть Регента Франції герцога Джона Бедфорда в Парижі. Англійські війська і адміністрація у Північній Франції залишаються без єдиного керівництва.
1435 рік – Арраський конгрес на якому встановлений «Арраський мир» – примирення між Шарлем VII королем Франції і Філіпом Добрим – Великим герцогом Бургундії. За прощення герцога Бургундії і визнання його в якості короля Франції Шарль VII погоджується на розірвання ленної залежності Бургундії від Франції. Велике герцогство Бургундія таким чином стає незалежною окремою від Франції державою. Епіскоп Лізьє (фр. Lisieux) П’єр Кошон є присутній на Арраському конгресі і до нього ніхто не висуває ніяких претензій.
1436 рік – одруження сина Шарля VII Луї (майбутнього Людовика ХІ) на Маргариті Шотландській.
Травень 1436 року – під Мецом з’являється молода жінка, в якій «брати Жанни Діви» впізнають свою сестру, ту саму що вважалась спаленою в Руані. Ії урочисто зустрічають рицарі і дворяни Лотарингії – дарують їй зброю і коня. В тому ж році її приймає в себе в замку маршал Франції Жиль барон де Ре.
9 серпня 1436 року – магістрат Орлеану одержує листи від Орлеанської Діви, що виявилася живою. Наприкінці 1436 року вона з’являється в Орлеані де її з почестю приймають. Якийсь час вона живе в місті. Король Шарль VII і його двір, а також французьке духовенство ніяк не реагують на ці події.
1436 рік – в Нормандії висаджуються із військами герцог Йорк і Талбот. Англійці зміцнюють також оборону Аквітанії. Ці два герцогства залишаються під юрисдикцію і контролем короля Англії. Париж також залишається лояльним королю Генрі VI, в ньому залишається англійський гарнізон і в нього не впускають арманьяків, яких продовжують вважати ворогами.
1437 рік – Папа Євгеній IV (обурений політикою базельців – переважно французьких кардиналів і єпископів) оголошує Базельский собор неправочиним і розпускає його, а натомість оголошує новий собор в цьому ж році у Феррарі.
28 лютого 1437 року – Шарль VII присягається не мститися парижанам за підтримку англійців і бургіньонів і підписує листи-амністії для парижан – бургіньонів, в котрих обіцяє не переслідувати людей, які виступали проти арманьяків і навіть приймали участі в погромах останніх. Листи урочисто зачитані герольдами на майданах і вулицях Парижу.
12 листопаду 1437 року – після переговорів з магістратом Парижу і досягнення згоди і домовленості про широку амністію місто відкриває браму і Шарль VII, разом із конетаблем Артюром де Рішмоном і військом урочисто входить в Париж як король всіх французів, якого відтепер визнають і парижани. Англійському маленькому гарнізону дозволяють покинути місто.
1438-1445 рр. – Ферраро-Флорентійський собор.
7 липня 1438 року – король Франції Шарль VII приймає в Буржі «Прагматичну санкцію», суть котрої по суті антикатолицька антиримська реформа – перетворення французької церкви в національну, незалежну від папи Римського.
Кінець серпня – 4 вересня 1439 року – зустріч в Орлеані (в саду Жака Буше) Шарля VII і Жанни – Орлеанської Діви в присутності ветеранів облоги Орлеана. Свята в Орлеані на честь Жанни Діви, що врятувалася.
Листопад 1439 року – Шарль VII підписує Листопадний ордонанс 1439 р. про армію , згідно якого у Франції сеньйорам забороняється наймати свої війська (приватне військо спочатку обмежується 100 чоловіками), вводиться монопольне право короля Франції на набор війська. Сеньйорам, якім дозволяється тримати 100 озброєних слуг наказується тримати їх в замках або в фортецях у якості гарнізонів.
1439 рік – турецьке військо захоплює столицю Сербії Смедерево.
1439 рік – Флорентійська унія православної і католицької церков .
(5 листопаду 1439 року) 24 липня 1440 року – по 7 квітня 1449 року – обрання через посередництво французьких кардиналів на Базельскому соборі антипапи Фелікса V (герцога Амедея VIII Савойського), таким чином базельці намагалися усунути від влади законного папу Євгенія IV.
Кінець 1439 р. – січень 1440 рр. – змова принців французького королівства разом із дофіном Луї (майбутнім Луї ХІ) проти Шарля VII з метою усунення того від влади і коронації Луї короною Франції. У змові приймають участь: Жан V герцог Бретонський, Жан бастард Орлеанський, граф Дюнуа, Жан II, герцог Алансонський, маршал Ла Файет, Жорж де Ла Тремуйль, Шарль I герцог де Бурбон і Овернь, його брат Луї, граф де Монпесьє, и Олександр бастард де Бурбон.
Грудень 1439 року – 16 річний дофін Луї (майбутній король Луї XI) таємно відвідує Жиля де Лаваля, барона де Ре, маршала Франції, одного із колишніх капітанів Орлеанської Діви в його замку – Тіффожі.
1439 рік – призначення Дофіна Луї – лейтенантом Лангедоку.
1439 рік – розгром війська польських гуситів під Гротніками.
Перша декада 1440 року – «Прагерія» у Франції: повстання проти Шарля VII вищої знаті (грандів) королівства (Жан V герцог Бретонський, Жан бастард Орлеанський, граф Дюнуа , Жан II, герцог Алансонський, маршал Ла Файет, Жорж де Ла Тремуйль, Шарль I герцог де Бурбон і Овернь, його брат Луї, граф де Монпесьє, и Олександр бастард де Бурбон) скерованого на усунення (детронізацію) Шарля VII і проголошення королем Франції його сина Луї, який теж приймає участь в повстанні.
24 липня 1440 року – Шарль VII домовляється з учасниками Прагерії (йде на поступки ) і дарує всім учасникам повстання проти нього повну амністію, в обмін на їх лояльність і вірність. За Жаном Бастардом Орлеанським графом Дюнуа визнається статус принца крові, він дістає права принца і пера Франції. Герцогу Жану ІІ Алансонському обіцяють відновити його герцогство і визнати його права як герцога Алансона.
24 липня 1440 року – в Базелі архієпископ Арльский Луї Альман вінчає на паство герцога Амедея VIII Савойського під ім’ям папи Фелікса V (останній антипапа до 1449 р.).
15 вересня 1440 року – виклик на суд герцога в Нант маршала Франції Жиля барона де Ре.
18 вересня 1440 року – Жиль де Ре разом із своїми васалами прибуває в Нант на суд герцога Бретонського і архієпископа Нантського Жана де Малєструа, їх одразу ж арештовують, і поміщають окремо в в’язницю. Негайно арештовуються іменем герцога і всі слуги і солдати барона в його замках. Барона звинувачують в ґвалтуванні і звірячому вбивству понад 150 дітей, кістки яких буцім то знаходять в підвалах його замка. На допитах і тортурах майже всі слуги і солдати барона визнають провину і підтверджують звинувачення. Вирішальне значення мають свідчення ченця Ф.Прелаті, якій визнає себе чорнокнижником і свідчить, що барон де Ре робив всі ці злочини із ритуальною метою – як поклоніння антихристу. Барон спочатку категорично заперечує звинувачення, і його навіть беруть на тортури. Згодом він теж визнає всі пред’явлені йому провини. За це зізнання кару спалення йому заміщають удавленням гароттою.
26 жовтня 1440 року – публічна страта маршала Франції Жиля де Лаваля, барона де Ре в Нанті. Його удушать, потім мертве тіло спалюють на вогнищі, на якому спалюють ще трьох його слуг – які визнали свою вину і участь в злодійстві. Ченця Ф.Прелаті спочатку тримають у в’язниці, а потім відпускають.
1440 рік – вихід в світ поеми Мартіна Лефрана «Найкращі із жінок» „Champion des dames”, в котрій Жана – Орлеанська Діва описується як взірець жіночої доброчинності.
1440 рік – повернення у Францію після 25-річного полону Шарля, герцога Орлеанського старшого брата графа Дюнуа, володаря Орлеанського герцогства. Його поверненню сприяв герцог Бургундський Філіп Добрий, чиновники якого провели успішні переговори з англійцями.
