Cette page n’est pas disponible dans la langue sélectionnée. Veuillez consulter les traductions disponibles dans d’autres langues
La brève chronologie des événements historiques en Europe occidentale et centrale aux XIVe et XV siècles (1420-1430)
(К истории Столетней войны и официальной биографии Орлеанской Девы – Жанны д’Арк и биографии короля Франции Людовика XI)
Січень 1421 р. – Паризький парламент офіційно засуджує «дофіна» Шарля, оголошує його вбивцею герцога Бургундського Жана (Іоанна) Безстрашного і піддає його баніції – вигнанню з королівства і позбавлення права володіти будь якою сеньйорією в королівстві Франція.
1421 р. – Згідно за договором в Труа (1420 г.) англо-бургундські війська починають поступово встановлювати військово-адміністративний контроль над Францією починаючи із півночі – повсюди виганяючи арманьяків і будь яких інших прибічників «дофіна Шарля» : вони оволодівають містами по Сені – Санс, Мелен, Дре, Ме.
22 березня 1421 рік – битва при Боже між англійським військом і військом прибічників «Дофіна Шарля», в цій битві гине брат короля Англії, талановитий полководець герцог Томас Кларенс.
липень 1421 року – в Кале із допоміжним свіжим військом із Англії висаджується король Генрі V, звістка про це змушує арманьяків і Шарля де Понтьє втікати за Луару в землі прибічників клану арманьяків – герцогства Беррі, Орлеанське і Анжу.
6 грудня 1421 року – Катерина Валуа (дружина англійського короля Генрі V Плантагенета-Ланкастера) народжує сина Генрі (майбутнього короля Англії і спадкоємця корони Франції – Генрі VI).
1421 рік – на престолі в Османській державі султан Мурад ІІ.
1422 рік – Артюр граф де Рішмон, брат герцога Бретонського повернувся із англійського полону, куди він потрапив після Азенкура. Перед повернення йому свободи він дає слово більше не воювати проти англійців.
2 червня 1422 рік – одруження в м. Турі претендента на престол Франції від клану арманьяків – Шарля де Понтьє із Марі Анжуйською, офіційне приєднання до клану орлеанців-арманьяків Анжуйського дома Валуа.
31 серпня 1422 року – раптова несподівана смерть короля Англії Генрі V Ланкастера. Ситуація не передбачена договором в Труа, і отже знову єдиним королем Франції без опіки регента стає король Шарль VI.
1422 рік – Ален Шартьє (секретар короля Франції із 1418 р.) пише «Звинувачувальний спір чотирьох», в якому закликає «тушити пожежу в рідному домі».
21 жовтня 1422 року – раптова несподівана смерть короля Франції Шарля VI. Згідно із договором в Труа королем Франції має стати внук покійного французького короля і одночасно син померлого англійського короля – Генрі VI, але оскільки спадкоємцю престолу виповнилося тільки 2 роки, офіційне керування королівством зосереджується в руках його стрия – Регента Франції – англійського герцога Джона Бедфорда до того часу, коли вік дозволить молодому насліднику коронуватися. Раптова смерть завадила Шарлю VI легалізувати статус своєї доньки-бастарда Маргарити, забезпечити її майном і привести до присяги підданих, тому Маргарита Валуа разом із матір’ю Одеттою Шампдіверс від’їжджають до герцога Бургундії, при дворі якого знаходять захист і джерела до існування.
Листопад 1422 року – Шарль де Понтьє – одержує звістку про смерть короля Шарля VI і в замку Мее́н-сюр-Євр (фр. Mehun-sur-Yèvre) перед групою своїх прибічників – арманьяків проголошує себе спадкоємцем престолу і урочисто присягає не складати зброю доки він не поверне собі «своє королівство». Проте оскільки за договором в Труа, відомим всій Франції він проголошений вбивцею, незаконнонародженим і позбавленим престолу і навіть сеньйорії у Франції, ні у Франції ні в Європі його заява серйозно не сприймається і він дістає глузливе прозвище «Бурзький король», оскільки на той час його резиденцією було м. Бурж (в герцогстві Беррі), яке заповідав йому його дядя і прибічник покійний герцог Жан де Беррі. Тільки анжуйська родина, представники орлеанського дому і рештки арманьяків визнавали за ним право на королівську гідність.
1422 рік – султан Мурад ІІ підходить до Константинополя, і бере місто в облогу. Хоч облога і знята, Візантія стає данником Османської держави.
Квітень 1423 року – Укладення Потрійного союзу в Амьєні між герцогами: Бретонським, Бургундським и герцогом Бедфордом – Регентом Франції. Союз був закріплений шлюбами: Бедфорда с Анною Бургундською і графа Рішмона (брата Бретонського герцога) із Маргаритою Бургундською, удовою Людовика Гієнського.
3 липня 1423 року – В родині Шарля де Понтьє і Марі Анжуйської народився син Луї (в майбутньому король Франції Людовик XI). Новонародженого пишно величають дофіном і наслідником, проте сам його батько знаходиться в статусі дофіна, причому напівлегального, якого провінція Дофіне визнає чисто номінально і навіть не утримує. Кошти на утримання Шарлю дає головним чином його теща Іоланда Арагонська, герцогиня Анжуйська.
Мініатюра XV ст. Франція. Париж. Національна бібліотека
30 липня 1423 року – Військо арманьяків (що складалося головним чином із шотландців і бретонців), яке очолювали шотландець граф Дарнлеєм (Sir John Stewart of Darnley) і маршалом Левер’яком було повністю знищено в Бургундії під Краваном (фр. La bataille de Cravant, анг. – The Battle of Cravant) у Іонни. Граф Дарнлєй, який героїчно бився, був поранений і потрапив в полон, вбиті були його родичі, як і майже всі шотландці, рештки арманьякського війська втекли до бурзького короля. В розпорядженні «дофіна» Шарля майже не залишилося військ. Англійське військо очолював Томас Монтегю, граф Солсбері.
1423 року – Рутьєр на службі в герцога Бургундії Перріне Грессар – захоплює в арманьяків стратегічно важливу фортецю Ля Шаріте-сюр-Луаре. Вона на тривалий час стає його резиденцією.
1424 рік – народження доньки Маргарити в родині шотландського короля Якова Стюарта. В Шотландію приїжджають посли від Шарля де Понтьє і Іоланди Арагонської які пропонують шотландському королю союз «проти спільного ворога» – Англії і скріпляють союз помовкою шотландської принцеси Маргарити із «дофіном» Луї, за це шотландський король надсилає на допомогу свату шотландську армію на чолі із Джоном Стюартом, графом Бушаном.
Мініатюра XV ст. Франція. Париж. Національна бібліотека
17 серпня 1424 року – Битва при Верньой-сюр-Авр (фр. bataille de Verneuil, англ. Battle of Verneuil) між армією Арманьяків и англійською армією регента Джона Бедфорда. Розгром армії арманьяків англійською армією, якою керують герцог Бедфорд і граф Солсбері. В битві гине конетабль арманьяків, командувач шотландцями – шотландець Джон Стюарт, граф Бушан, командувачі французьких з’єднань – Жан граф д’Аркур і Омаль і молодий герцог Жан ІІ Алансонський попадають в полон.
1424 рік – Жиль барон де Ре, маркіз де Лаваль разом із своїм дідом Жаном де Крайоном приводить військо до «короля Буржа» і вступає до нього на службу.
7 березня 1425 року – «дофін» Шарль – граф де Понтьє призначає конетаблем «королівства Буржа» графа Артюра де Рішмона на місто загиблого Джона Стюарта, графа Бушана.
1426 рік – «справа П’єра де Жіака»: боротьба за спадщину і землі Катрін де Іль Бушар. Розправа Артюра де Рішмона із П’єром де Жіаком, друге одруження Жоржа де Ля Тремуйя на Катрін де Іль Бушар і конфлікт з конетаблем. Вигнання Артюра де Рішмона з двора «бурського короля».
1427 рік – війська під проводом Жиля де Ре і Жана де Бомануара ведуть бойові дії на півночі від Анжу і перекривають англійцям шліх до Анжу і Орлеана із північного заходу.
липень 1427 року – облога англійцями Монтаржі (під Орлеаном), і звільнення його військом Бастарда Орлеанського і Ля Гіра. Введення Жана Бастарда Орлеанського в королівську раду «бурзького королівства».
серпень 1428 року – англійські війська під проводом графа Солсбері виходять до Луари – початок операції по захопленню Орлеана.
5 вересня 1428 року – війська Солсбері захоплюють Жанвіль.
Вересень 1428 року – Англійські війська беруть Менг и Божансі, Клєрі в герцогстві Орлеанському.
початок жовтня 1428 року – англійські війська беруть Жаржо (фр. Jargeau) і Сюллі і виходять до пригороду Орлеана – Портеро.
12 жовтня 1428 року – Бастард Орлеанський спалює Портеро, щоб позбавити англійців укриття. Війська (чисельністю від 3 500 до 4000 чол.) Томаса Монтегю, графа Солсбері оточують Орлеан – починається облога Орлеана. Місто обороняє гарнізон чисельністю до 600 чол. під керуванням брата герцога Орлеанського Бастарда Орлеанського – (в майбутньому графа Дюнуа і Лонгвійля).
17-20 жовтня 1428 року – Бомбардування англійською артилерією укріплень Орлеану і міста.
21 октября 1428 года – Англійці беруть штурмом укріплений форт Турель в передмісті Орлеана, який контролює міст через Луару з півдня.
24 жовтня 1428 року – смертельне поранення в обличчя англійського головнокомандувача графа Солсбері, він незабаром помирає. Командування над англійським військом перебирає на себе 3 листопада Уїльям де Ла Пул, граф Саффолк.
30 листопаду 1428 року – до Орлеана на допомогу солдатам Саффолка підходить невеликий загін військ, який привів із собою лорд Джон Талбот. Англійці сподіваються також на прихід військ Великого герцога Бургундії Філіпа Доброго.
грудень 1428 р.– січень 1429 рр. – англійські солдати проводять фортифікаційні роботи довкола Орлеана і оточують його укріпленими фортами з метою блокування від зовнішньої підтримки. Орлеанці висилають гінця до Великого герцога Бургундії з пропозицією здатися йому за умови невходження англійців до міста. Філіп Добрий пропонує англійському регенту Франції герцогу Джону Бедфорду цей план, але Бедфорд не погоджується і Бургундський герцог уводить із під Орлеана 1500 своїх солдат.
1428 р. – В Бріансоні (Франція) за чародійство спалені 110 жінок і 57 чоловіків.
січень 1429 року – Жанну Діву представляють герцогу Лотарінгському. Вона приймає участь в турнірі, де демонструє вправність в верховій їзді і володінні холодною зброєю.
12 лютого 1429 року – Битва під Рувре – «Битва оселедців». Невдала спроба гарнізону Орлеана на чолі із Жаном Бастардом Орлеанськім і Ля Гіром відбити обоз із продовольством для англійської армії, який вів загін під проводом капітана Джона Фастольфа. Атака французів захлинулась, і, зазнавши великих втрат, вони відійшли в Орлеан.
23 лютого 1429 року – Шинонська зустріч дофіна Шарля із невідомою дівчиною, яку називають – Жанною Дівою. Очевидці стверджують, що дівчина висловлює бажання битися із англійцями і просить надати їй для цього військо і направити в Орлеан.
березень 1429 року – Процес в Пуатьє – Діву екзаменують придворні теологи Шарля де Понтье. Королівська рада (після схвального висновку церковної комісії відносно Діви і її місії в Пуатьє) приймає рішення відправити Жанну Діву в Орлеан разом із допоміжним військом і обозом з продовольством.
29 квітня 1429 року – урочистий в’їзд Жанни – Орлеанської Діви в Орлеан. Урочистості на її честь організовані Дюнуа і магістратом.
4 травня 1429 року – перший бій і перемога Орлеанської Діви – взяття англійської бастиди Сен-Лу на захід від Орлеану.
7 травня 1429 року – взяття бастиди Турель, Жана Діва приймає участь в кількох атаках, навіть після поранення стрілою в груди.
8 травня 1429 року – зняття блокади з Орлеану. Англійський полководець Джон Талбот, граф Шрусбері уводить решту англійських військ із під Орлеану.
13 травня 1429 року – зустріч Жанни Діви із дофіном Шарлем в Турі. Шарль вперше відкрито висловлює вдячність Діві за перемогу.
14 травня 1429 року – Жан Жерсон пише на честь Діви свою останню працю «Sur la merveilleuse victoire d’une certaine jeine fille». Текст написаний на латині французькі дослідники дають наведений нами переклад його назви , що нашою мовою означає : «До чудесної перемоги деякої молодої дівчини». В даному тексті, як свідчить французький історик Ivan Gobry Жан Жерсон дає теологічне обґрунтування і правомірність голосів Жанни, які розглядає як вираз блаженства. Він також розглядає як необхідність для справи Діви, дозволити їй носити чоловічий одяг і обґрунтовує цю тезу теологічно.
10 червня 1429 року – початок Луарської кампанії французької армії.
12 червня 1429 року – французьке військо штурмом бере Жаржо́. В полон до французів попадає граф Саффолк. Герцог Бедфорд відправляє на допомогу солдатам Талбота свій останній резерв – загін капітана Джона Фастольфа.
13 червня 1429 року – з’єднання загонів Талбота і Фастольфа під Менгом. Конфлікт між англійськими капітанами: Талбот наполягає на тому щоби атакувати французів, Фастольф наполягає на відході до Парижу.
15 червня 1429 року – Захоплення французами моста і переправи до Менга-сюр-Луаре. Англійський гарнізон в Божансі відрізано від основних сил англійців Талбота-Фастольфа, що стоять поблизу Менга.
16-17 червня 1429 року – взяття французами Клєрі і Божансі. Підхід до Божансі загону в 1000 копій конетабля де Рішмона, який бажає прийняти участь в штурмі. Жанна – Діва підтримує його, проте головнокомандувач французького війська герцог Алансонський (за наказом дофіна Шарля) відмовляє де Рішмону.
18 червня 1429 року – Розгром англійської армії під Пате, героїчний супротив ар’єргарда англійців під командою Талбота, взяття в полон Джона Талбота. В розпорядженні регента Джона Бедфорда більше не залишається військ.
21 червня 1429 року – Персеваль де Булєвільє, камергер і радник дофіна Шарля в листі до міланського герцога Філіппо Марія Вісконті (родичу герцога Орлеанського і союзника арманьяків) оповідає про Жанну Діву, вказує про те що вона народилася в ніч на Різдво, а також вказує, що Ця Діва «як благочестиво вважають багато людей, послана нам богом». В листі дається також перше словесне описання – портрет Діви.
22 червня 1429 року – Королівська рада дофіна Шарля – «бурзького короля» в місті Шатоне́ф-сюр-Луа́р приймає рішення рушити військо на Реймс для коронації дофіна Шарля. Офіційна історіографія приписує це рішення наполегливому бажанні Орлеанської Діви.
29 червня – 16 липня 1429 року – коронаційний похід армії арманьяків – прибічників Шарля де Понтьє від Жьєну до Реймсу. Під час походу перед військами дофіна Шарля капітулюють міста: Осер (29 червня) , Труа (9 липня), Арсі-сюр-Об (12 липня), Шалон-сюр-Марн (14 липня) і нарешті Реймс – 16 липня. В Труа на вимогу Орлеанської Діви Шарль викупає у англійського гарнізону французьких полонених.
31 червня 1429 року – Кристина Пізанська пише вірші на честь Жанни – Діви, визволительниці.
Липень 1429 р. – Ален Шартьє, колишній секретар короля Шарля VI і прибічник арманьяків і зокрема Шарля VII пише в листі до імператора Священної Римської імперії про Діву, яка прославила Францію.
1429 р. – в Регенсбурзі (в Німеччині) виставляють картину про те, як Діва воює у Франції.
17 липня 1429 року – коронація Шарля Валуа, графа де Понтьє короною Франції в Реймському соборі як короля Шарля VII. Ритуал коронацію здійснює архієпископ Реймський Реньо де Шартр. Коронацію офіційно не визнає жодна європейська країна, проте на ній є присутні делегати від Бургундії.
18 липня – 17 серпня 1429 рік – офіційне визнання влади Шарля VII, або захоплення його військами – Лана, Корбені, Суасона, Шато-Тьєрі, Монмірайя (Montmirail), Прована, Ля Ферте-Мило, Крепи-ан-Валуа (Crépy en Valois), Ланьї-ле-Сек (Lagny le Sec), Даммартана (Dammartin), переговори про капітуляцію міста із магістратом Комп’є́ня (фр. Compiègne) і Бове́ (фр. Beauvais).
Серпень 1429 року – сепаратні переговори Шарля VII із герцогом Бургундії, встановлюється місячне перемир’я між арманьяками і бургіньонами у Франції.
15 серпня 1429 року – герцог Бедфорд виходить із невеличким військом із Парижа і стає під містом. Він відсилає гінця до Шарля VII, в якому звинувачує його в обмані «довірливого народу» і використання послуг «людей суєвірних і проклятих», пропонує поміритися силами в відкритому бою без укріплень. Шарль VII виклик не приймає і обходить Париж і Бедфорда в напрямку Компьєня.
17 серпня 1429 рік – Шарль VII із військом вступає до Комп’є́ня (фр. Compiègne), який також визнає його владу.
1-2 вересня 1429 року – кінець перемир’я між арманьяками і бургіньонами.
7 вересня 1429 року – 5-ти тисячне військо Шарля VII в якому перебуває Жанна Діва підходить до Парижа. Офіційна історіографія приписує ініціативу цього походу і керування військом саме Жанні д’Арк, або Жанні Діві. Насправді військо підкорялося наказам герцога Жана ІІ Алансонського і Жиля барона де Ре. Діва знаходилася при ньому у статусі волонтера і не командувала ні одним із загонів. Париж обороняють невеличкий англійський гарнізон разом із парижанами-бургіньонами.
8 вересня 1429 року, неділя – невдалий штурм військом арманьяків брами Сан-Оноре в Парижі. Поранення Жанни Діви списом в стегно. Військо штурмуючих зазнає сильних втрат.
13 вересня 1429 року – Шарль VII надає наказ герцогу Алансонському відводити війська, військо відходить від Парижа. Поразку приписують Жанні – поширюються чутки, «що Бог від неї відвернувся». Від Жанни приховали те, що ще 28 серпня 1429 року Шарль VII уклав таємну домовленість із герцогом Бургундським не робити спроб узяти Париж силоміць, принаймні до Різдва наступного року. Всі бургіньонські міста (північніше річки Сена) захоплені раніше під час дії цього перемир’я мають бути повернуті герцогу. За це бургундська армія обіцяла зберігати нейтралітет і не вмішуватися в бої з англійцями арманьякської армії. Шарль VII таємно дозволив повести військо до Парижа, приписавши цю акцію самочинній ініціативі Діви і молодого Алансона. Згідно цього факту ніякого військового стратегічного сенсу в штурмі Парижа не було, був лише сенс політичний.
21 вересня 1429 року – велика коронаційна армія арманьяків повертається в м. Жьєн і розпускається Шарлем VII.
Листопад 1429 року – військо арманьяків захоплює Сен-Пьер-ле-Мутьє і зазнає поразки від Періне Грессара під Ля-Шарите. У французькому таборі розпускаються чутки, що Бог відвернувся від Жанни і з нею немає військового щастя. Ці чутки відходять безпосередньо із оточення Реньо де Шартра – архієпископа Реймського.
29 грудня 1429 року – в Мее́н-сюр-Євр (Mehun-sur-Yèvre) Шарль VII намагається анобліровати Жанну і надати їй ім’я і герб дю Ліс, вона відмовляється і ім’я і герб беруть її «брати» Жан і П’єр.
1430 рік – турки – османи захоплюють Фессалоніку.
1430 рік – герцог Бургундії Філіп Добрий одружується другим шлюбом на Ізабеллі Португальській. Він утворює орден «Золотого Руна». В цей же рік герцог Бургундії успадковує Брабант і Лімбург.
Січень 1430 року – Жанна Діва знаходиться в м. Буржі, згодом в Орлеані.
Лютий – березень 1430 року – Шарль VII и його двір (де знаходиться і Жанна Діва) зупиняються в замку Жоржа де Ля Тремуйля в Сюллі-сюр-Луаре. Продовжується останнє офіційне перемир’я із герцогом Бургундії до 15 березня.
17-21 травня 1430 року – Орлеанська Діва перебуває в Крепі ан Валуа.
Ніч 22 травня 1430 року – виїзд із Крепі ан Валуа загону найманців Шарля VII на чолі із кондотьєром Бартоломео Бареттою. Із загоном із Крепі ан Валуа від’їжджає і Орлеанська Діва. Офіційна історіографія приписує від’їзд ініціативі самої Орлеанської Діви і приписує їй роль керівника загону, який вона ніби то веде для визволення Компьєня. Тоді як фахівці знають про беззаперечний факт того що командиром цього загону був італійський капітан найманець на службі Шарля VII Бартоломео Баретта. Правдивий статус Жанни Діви в загоні ще не з’ясовано.
23 травня 1430 року – дата, яку офіційна французька історіографія називає датою взяття в полон бургундцями Орлеанської Діви Жанни під м. Комп’є́нєм (фр. Compiègne). Імовірно дата зради – захоплення і передачі до рук бургундців Орлеанської Діви під Комп’є́нєм (фр. Compiègne) без бою і опору. Паризький університет “Сорбонна” и Великий Інквізитор Франції Жан Граверан звертаються з листом до герцога Бургундії з вимогою видати полонену Жанну для суду в Сорбонну в Париж. Вони мотивують своє звернення небезпекою єресі, яку вона нібито поширює своїми зверненнями. Герцог Бургундії відмовляє.
3 вересня 1430 року – в Комп’є́ні (фр. Compiègne) арештовані і відправлені в Париж на суд Сорбонни дві жінки, які звинувачені в практиці магії і в інших формах єресі. Обидві вони свідчили що Жанна Діва пришла від Бога і також в тому, що вони мали видіння про контакти ангелів з Орлеанською Дівою. Одну з них старшу звали Пьєронна Бретонка (бо вона походила з Бретані). Вони були допитані на суді в Парижі, молодша зреклася своїх тверджень і була посаджена в тюрму. Старша відмовилася зректися і була спалена живцем в Парижі як відьма. (Деякі джерела повідомляють що спалені обидві) .
8 грудня 1430 року – дата, яку офіційна французька історіографія називає датою передачі англійцям полоненої Орлеанської Діви – Жанни. Деякі історики вважають цю дату – датою передачі Діви в руки єпископа Бове П’єра Кошона.
23 грудня 1430 року – прибуття Жанни Діви в Руан разом із П.Кошоном під вартою, заточення її в Руанському замку – Бувреї. За даними інших вчених це трапилося 20 грудня 1430 р.
